ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
                 29 листопада 2006 року   м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
     Мироненка О.В.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.,
     Сороки М.О.,
     провівши  попередній  розгляд  адміністративної   справи   за
скаргою   ОСОБА_1   на   рішення   Вербенської   сільської    ради
Демидівського району Рівненської області, -
 
                      в с т а н о в и л а :
     ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на  рішення  Вербенської
сільської ради НОМЕР_1 про дачу згоди на складання проекту надання
земельної ділянки у власність.
     Постановою Демидівського районного суду  Рівненської  області
від 11 жовтня 2005 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
     Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від  05  грудня
2005 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1  залишено  без  розгляду,  як
подану з пропуском процесуального строку.
     Не  погоджуючись  з  цим  судовим  рішенням,  ОСОБА_1   подав
касаційну скаргу, в  якій  просить  його  скасувати  та  направити
справу до апеляційного  суду  Рівненської  області  для  вирішення
питання про прийняття апеляційної скарги.
     В  касаційній  скарзі  він  посилається  на  порушення  судом
апеляційної інстанції норм процесуального права.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
     Апеляційним судом встановлено, що  у  судовому  засіданні  11
жовтня 2005 року суду першої інстанції було проголошено вступну та
резолютивну частини судового рішення, в повному обсязі  воно  було
складено 14 жовтня 2005 року.
     ОСОБА_1  подав  заяву  про  апеляційне  оскарження  в   межах
встановленого ч.3 ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         строку, тобто 21
жовтня 2005 року.
     За правилами ст.  186  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  апеляційна
скарга на  постанову  суду  першої  інстанції  подається  протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
     Відповідно до ч.1 ст. 103 КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  перебіг
процесуального  строку  починається   з   наступного   дня   після
відповідної календарної дати або настання події, з якою  пов'язано
його початок.
     Згідно  із  ч.9  цього  ж  Кодексу,   строк   не   вважається
пропущеним, якщо до його закінчення позовна  заява,  скарга,  інші
документи чи  матеріали  або  грошові  кошти  здано  на  пошту  чи
передані іншими відповідними засобами зв'язку.
     Таким чином, останнім днем  подання  апеляційної  скарги  для
ОСОБА_1 було 10 листопада 2005 року, і цей день був робочим.
     Між тим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу
заявником було подано 14 листопада 2005 року (а.с. 56-61, 62), при
цьому  заяви  про  поновлення  процесуального  строку  ОСОБА_1  не
надавалось.
     У відповідності із ч.6 ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , заява
про апеляційне  оскарження  чи  апеляційна  скарга,  подані  після
закінчення строків, встановлених  цією  статтею,  залишаються  без
розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи,  яка  їх
подала,  не  знайде  підстав  для  поновлення   строку,   про   що
постановляється ухвала.
     За таких обставин, встановивши, що апелянтом пропущений строк
на апеляційне оскарження постанови  місцевого  суду  і  заяви  про
поновлення цього строку ні окремим документом,  ні  у  апеляційній
скарзі ОСОБА_1 не подано, суд апеляційної  інстанції  обгрунтовано
залишив його апеляційну скаргу без розгляду.
     Слід зазначити, що залишення позовної заяви,  апеляційної  чи
касаційної скарги без розгляду, згідно із ч.3 ст. 155 КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , не  позбавляє  особу  права  повторно  звернутись  до
адміністративного суду,  після усунення підстав, з яких така заява
чи скарга була залишена без розгляду.
     Таким чином, у відповідності до вказаних норм закону, ОСОБА_1
не позбавлений права подати апеляційну скаргу  на  судове  рішення
суду   першої   інстанції   разом   із   заявою   про   поновлення
процесуального строку.
     Враховуючи викладене, колегія суддів вважає,  що  апеляційним
судом прийнято законне і обгрунтоване судове рішення, при розгляді
справи  порушень  норм  матеріального  чи   процесуального   права
допущено не було.
     Доводи  касаційної   скарги   зроблених   судом   апеляційної
інстанції висновків не спростовують,  а  тому  оскаржуване  судове
рішення повинно залишатись без змін.
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів, -
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну  скаргу   ОСОБА_1   залишити  без  задоволення,   а
ухвалу апеляційного суду Рівненської області від  05  грудня  2005
року  без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     С у д д і :