ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     29 листопада 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого - судді  Цуркана М.I.
     суддів:  Амєліна  С.Є.,  Кобилянського   М.Г.,Юрченка   В.В.,
Ліпського Д.В.
     розглянувши  у   попередньому   розгляді   касаційну   скаргу
Управління пенсійного фонду в м. Мукачево Закарпатської області на
рішення Мукачівського міського суду Закарпатської  області  від  8
жовтня 2003 року та  на  ухвалу  апеляційного  суду  Закарпатської
області від 23 грудня 2003 року по справі за  позовом  ОСОБА_1  до
управління пенсійного фонду України в м. Мукачево про  нарахування
пільгової пенсії як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС,
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
     У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  про
зобов'язання Управління пенсійного фонду  України  в  м.  Мукачево
нарахувати пільгову пенсію  як  ліквідатору  наслідків  аварії  на
Чорнобильській АЕС.
     Рішенням Мукачівського міського  суду  Закарпатської  області
від 8 жовтня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено.
     Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 грудня
2003 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
     Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 
звернувся з касаційною скаргою до Верховного  Суду  України,  який
направив її разом зі  справою  до  Вищого  адміністративного  суду
України.
     В касаційній скарзі Управління пенсійного фонду України в  м.
Мукачево просить скасувати  рішення  суду  першої  та  апеляційної
інстанції, повернути справу на новий розгляд, оскільки суд  першої
та   апеляційної   інстанції   неправильно    застосували    норми
матеріального права, а саме:  законодавство  України  про  порядок
пенсійного забезпечення населення.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  перевіривши  за  матеріалами  справи  доводи  касаційної
скарги та правильність застосування судами першої  та  апеляційної
інстанції норм матеріального та  процесуального  закону,  правової
оцінки обставин у  справі  у  межах,  визначених  ч.2  ст.220  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія  суддів  приходить  до  висновку  про
відсутність  підстав  для   задоволення   касаційної   скарги   та
скасування постановлених по справі судових рішень.
     Відповідно до вимог ст.ст. 54, 57 Закону України "Про  статус
і  соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
         пенсії по  інвалідності,  що
настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв'язку  з
втратою годувальника внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  можуть
призначатися за бажанням громадянина із заробітку,  одержаного  за
роботу  в  зоні  відчуження   в   1986-1990   роках,   у   розмірі
відшкодування  фактичних  збитків,  який  визначається  згідно   з
законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо
яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не  можуть
бути нижчими по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних  пенсій  за
віком. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків  аварії  на
Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації  населення  на
добровільній  безоплатній  основі  і  стали  інвалідами  внаслідок
Чорнобильської   катастрофи,    що    підтверджено    відповідними
документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється  з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
     Вимоги  позивача  щодо  перерахунку  йому  пільгової   пенсії
підтверджуються:  особливим  рахунком  на  нарахування  заробітної
плати та  утримань;  листом-довідкою  Державного  спеціалізованого
підприємства "Чорнобильська АЕС" від 10.12.2002 року.
     Крім цього, враховуючи те, що відповідно до листа  Державного
спеціалізованого підприємства  Чорнобильська  АЄС  від  25.03.2003
року неможливо надати довідку форми, яка розроблена  Міністерством
соціального захисту населення від 13 березня 1996 року, за спливом
часу зберігання табеля  обліку  висновки  суду  про  правомірність
позовних вимог є правильними та обгрунтованими.
     Оскільки   оскаржувані   судові   рішення   постановлено    з
дотриманням норм матеріального і  процесуального  закону,  колегія
суддів  вважає  за  необхідне  залишити   касаційну   скаргу   без
задоволення, а судові рішення - без змін.
     Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -
 
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну скаргу управління пенсійного  фонду  України  в  м.
Мукачево відхилити, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області
від 23 грудня 2003 року та  рішення  Мукачівського  міського  суду
Закарпатської області від 8 жовтня 2003 року залишити без змін.
     Ухвала  є остаточною і оскарженню не підлягає.
     ГОЛОВУЮЧИЙ :  М.I. Цуркан
     СУДДI :  С.Є. Амєлін
     М.Г. Кобилянський
     В.В. Юрченко
     Д.В. Ліпський