ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Гуріна М.I., при секретарі
Мельник I.М., за участю представників ТОВ "Сімінвест" Хвінгім I.В.
та Суріна А.О., представника Генеральної прокуратури Шубенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі
Державного комітету України по земельних ресурсах та Державного
комітету України по водному господарству до Козинської селищної
ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімінвест" про
визнання протиправним рішення, за касаційною скаргою прокурора
Київської області на постанову Господарського суду Київської
області від 20 грудня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Київської області від 20
грудня 2005 р. відмовлено у задоволенні позову прокурора
Київської області в інтересах держави в особі Державного комітету
України по земельних ресурсах та Державного комітету України по
водному господарству до Козинської селищної ради Обухівського
району Київської області та товариства з обмеженою
відповідальністю "Сімінвест" про визнання незаконним рішення
виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 травня 1997
р. № 50\107 та визнання недійсним виданого на його підставі
державного акту на право постійного користування землею.
Постановлене по справі рішення судом обгрунтовано тим, що
при передачі у постійне користування землі акціонерному
товариству "Сімінвест" на підставі рішення виконавчого комітету
Козинської селищної ради не допущено порушень діючого на трой
момент земельного та водного законодавства. Крім того, як
встановив суд, прокурор пропустив строк звернення до суду, що
також є підставою для відмови у позові.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 20 лютого 2006 р. постанова господарського суду залишена
без змін. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про
дотримання вимог земельного законодавства при передачі земельної
ділянки в постійне користування акціонерному товариству
"Сімінвест", апеляційний суд, крім того, вказав на те, що прокурор
не мав права пред'являти позов в інтересах держави в особі
Державного комітету України по земельних ресурсах та Державного
комітету України по водному господарству, оскільки вказаним
комітетам не надано право звернення до суду та прокурором не
наведено факті порушення прав та охоронюваних законом інтересів
позивача по справі.
В касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову
господарського суду Київської області від 20 грудня 2005 р. та
ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 20 лютого 2006 р., справу направити на новий судовий розгляд.
В обгрунтування касаційних вимог прокурор посилається на
ст.268 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, що позовна давність
не поширюється на вимоги про визнання недійсними актів органів
державної влади та що судом першої інстанції невірно застосовані
норми матеріального права щодо законності передачі в постійне
користування спірної земельної ділянки товариству "Сімінвест".
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, судова колегія підстав до її
задоволення не знаходить із наступних міркувань.
Рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради №
50\107 від 29.05.1997 р. затверджено науково-технічну документацію
по складанню проекту відведення земельної ділянки на право
постійного користування землею акціонерному товариству "Сімінвест"
загальною площею 5,0 га в адміністративних межах Козинської
селищної ради для будівництва рекреаційно-житлового комплексу та
надання зазначеної ділянки у постійне користування товариству
"Сімінвест".
Станом на 29 травня 1997 р. ст.3 Земельного кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
УРСР (чинного на момент прийняття оспорюваного
рішення) була передбачена можливість передачі радами народних
депутатів повноважень щодо надання та вилучення земельних ділянок
виконавчим органам місцевого самоврядування.
На засіданні першої сесії Козинської селищної ради 28 квітня
1998 р. селищна рада прийняла рішення про делегування виконавчому
комітету селищної ради повноважень у виділенні земельних ділянок,
передачі їх у приватну власність та укладенні і реєстрації
договорів оренди землі.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, який не передбачає повноважень виконавчих комітетів
органів місцевого самоврядування по вилученню та наданню земельних
ділянок, набрав чинності в червні 1997 р., тобто після рішення
виконавчого комітету від 29 травня 1997 р.
При таких обставинах колегія суддів погоджується із
висновками судів про відсутність порушення діючого на момент
передачі в постійне користування спірної земельної ділянки
земельного законодавства.
Висновок суду першої інстанції про те, що прокурор та
позивачі по справі не надали належних доказів, які б
підтверджували належність спірної земельної ділянки до земель
водного фонду грунтується на наявних матеріалах справи, які
досліджені судами.
Судом обгрунтовано застосовані норми ст. 71, 75, 80
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
про строк звернення до суду за
захистом порушеного права. Закінчення строку позовної давності до
пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна
давність застосовується судом незалежно від волі сторін.
Посилання касатора на норми ст. 268 нині діючого Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо непоширенні позовної давності до
спірних правовідносин є безпідставним, оскільки на час виникнення
спірних правовідносин це положення закону не діяло.
Разом з тим, судова колегія Вищого адміністративного суду не
погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що
прокурор, який звернувся із позовом в інтересах держави в особі
Державного комітету України по земельних ресурсах та Державного
комітету України по водному господарству є неналежним позивачем.
Такий висновок суду не грунтується на нормах ст. 188 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст. 16 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, ст. 60 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, ст. 36-1 Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
. Позовна заява прокурора
відповідає вимогам ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовані
норми матеріального права при вирішення позову прокурора і
постановлено обгрунтоване рішення. Порушень норм процесуального
права при постановленні рішення суду не встановлено.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230,
231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора Київської області залишити без
задоволення . Постанову господарського суду Київської області від
20 грудня 2005 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 20 лютого 2006 р. залишити без змін.
Виключити із мотивувальної частини ухвали Київського
міжобласного господарського суду посилання на те, що прокурор по
справі є неналежним позивачем.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ I.С.Берднік
/підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
/підпис/ М.I. Гурін
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко