ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
          01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
     К-16761/06  У Х В А Л А
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     29 листопада 2006 року   м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
     Головуючого - Харченка В.В.
     Суддів - Васильченко  Н.В.,  Берднік  I.С.,  Кравченко  О.О.,
Матолича С.В.
     При секретарі -
     За участю -
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у  м.
Києві  адміністративну справу за касаційною  скаргою  Житомирської
митниці на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від
6 грудня  2005  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Житомирської
області від 23 лютого 2006 року по справі за позовом   ОСОБА_1  до
Управління  державного  казначейства   в   Житомирській   області,
Житомирської  митниці  про  повернення  коштів  та   відшкодування
матеріальної шкоди,-
     ВСТАНОВИЛА:
     В серпні  2005  року  ОСОБА_1.  звернувся  до  Корольовського
районного суду м. Житомира  з  позовом  до  Управління  державного
казначейства в  Житомирській  області,  Житомирської  митниці  про
повернення коштів та відшкодування матеріальної шкоди.
     В обгрунтуванні своїх вимог послався  на  те,  що  21.04.2005
року згідно договору дарування громадянин Литви ОСОБА_2  подарував
Головному  управлінню  праці  та  соціального  захисту   населення
Житомирської  обласної  державної  адміністрації  як   гуманітарну
допомогу для нього (позивача) автомобіль "Фольксваген-Гольф"  1996
року випуску.
     23.04.2005  року  даний  автомобіль  був  ввезений  на  митну
територію України  як  гуманітарна  допомога,  яка  відповідно  до
Закону України "Про гуманітарну допомогу" ( 1192-14 ) (1192-14)
         звільняється
від оподаткування.
     Однак, Житомирська митниця  відмовила  в  митному  оформленні
автомобіля до того часу, поки не  буде  сплачено  ПДВ.  14.07.2005
року він був змушений через свого представника сплатити з  власних
коштів 17 8 6 грн. 09 коп. ПДВ.  При  цьому  також  було  сплачено
банку за обслуговування 32 грн. 15 коп. Головним управлінням праці
та   соціального   захисту   населення   ці    кошти    йому    не
відшкодовувались.  На  підставі  наведеного  просив   стягнути   з
Житомирського  обласного   управління   Держказначейства   України
безпідставно сплачені  кошти  в  сумі  1786  грн.0  9  коп.,  а  з
Житомирської митниці - 32 грн. 15 коп. матеріальної шкоди.
     Житомирська митниця позов не визнала посилаючись  на  те,  що
діючим податковим законодавством не  передбачено  пільги  стосовно
ПДВ при оформленні гуманітарної допомоги.
     Постановою Корольовського районного суду м.  Житомира  від  6
грудня 2005 року позов задоволено повністю.
     Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 23  лютого
2006 року апеляційна  скарга  Житомирської  митниці  відхилена,  а
постанова Корольовського районного суду м. Житомира від  6  грудня
2005 року  змінена.  З  резолютивної  частини  постанови  включено
висновок про стягнення  з  Управління  державного  казначейства  в
Житомирській області на користь держави 51 грн. державного мита.
     В решті постанова залишена без змін.
     Ухвала апеляційного  суду  Житомирської  області  вмотивована
тим, що рішення суду першої інстанції є правильним  і  грунтується
на  повно  встановлених  і  досліджених  обставинах  справи,   але
прийнято з порушенням п.15 ч.1  ст.4  Декрету  Кабінету  Міністрів
України  "Про  державне  мито"  ( 7-93 ) (7-93)
           в   частині   стягнення
державного   мита   з   Управління   державного   казначейства   в
Житомирській області.
     Не  погоджуючись  з  ухвалою  судів  першої  та   апеляційної
інстанції, Житомирська митниця подала касаційну скаргу  до  Вищого
адміністративного суду України, у  якій  ставить  питання  про  їх
скасування  та  прийняття  нового  рішення,   яким   відмовити   в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному  обсязі,  посилаючись
на порушення судами норм матеріального права.
     Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали
справи,  обговоривши  доводи  касатора,  судова   колегія   дійшла
висновку, що касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню,
судові рішення-скасуванню, а справа-направленню на  новий  судовий
розгляд з таких підстав.
     Позивач   у   позовній   заяві   просив   про   стягнення   з
Житомирського обласного управління  державного  казначейства  1786
грн.09 коп., безпідставно стягнутих з нього митницею.  Вимога  про
визнання дій або рішення суб'єкта  владних  повноважень  (митниці)
позивачем не заявлялась.
     Задовольняючи позов на підставі статей  1166,1173  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , суд виходив з того, що шкода  на  суму
1786 грн. 09 коп. була заподіяна позивачеві  неправомірними  діями
митниці, але при цьому суд не звернув увагу на те, що  вимога  про
визнання  неправилмірними  дій   не   заявлялась   і   дослідження
правомірності або, навпаки, неправомірності дій  суб'єкта  владних
повноважень не було предметом розгляду суду. Відповідно до ч.2 ст.
11 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , якою керувався суд, суд  може вийти за
межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного  захисту
прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про  захист  яких
вони просять.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  відповідач  -  митниця
вважає, що до  даних  правовідносин  мають  застосовуватись  норми
законів  з  питань  оподаткування,  а  не   Закон   України   "Про
гуманітарну допомогу" ( 1192-14 ) (1192-14)
         і саме з цих  підстав  ним  було
відмовлено у пропуску автомобіля  для  ОСОБА_1.  без  сплати  ПДВ.
Однак дані  правові норми судом  не  досліджувалися  і  в  судових
рішеннях відсутні будь-які судження з того, чому  суд  вважав,  що
митниця  безпідставно  відмовила  позивачу  у  пільговому  митному
оформленні автомобіля. Не звернув  уваги  на  вказані  недоліки  й
апеляційний суд.
     Вказані   процесуальні   порушення   ставлять   під    сумнів
обгрунтованість висновків суду і не можуть вважатися переконливими
і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
     Керуючись ст. ст.220,221,227,230,231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
судова колегія
     Ухвалила:
     Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити  частково.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 6.12.2005р.
та ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах
апеляційного  суду  Житомирської  області  від   23.02.2006   року
скасувати, а справу направити на новий  судовий  розгляд  до  суду
першої інстанції іншим суддею.
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
     Головуючий-  Харченко В.В.
     Судді-  Кравченко О.О.
     Васильченко Н.В.
     Берднік I.С.
     Матолич С.В.