У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Шевчука В.П.
відповідача 1: не з'явився.
відповідача 2: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "ЕМI-Україна ЛТД"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 24.01.2006 р.
у справі №10/102 "Д"
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМI-Україна
ЛТД",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Ресурс"
про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 01.08.2002
р. №55, -
ВСТАНОВИВ:
Житомирська ОДПI звернулась до суду з позовом до ТОВ
"Союз-Ресурс", ТОВ "ЕМI-Україна" про визнання недійним договору
купівлі-продажу №55 від 01.08.2002 р. з підстав укладення вказаної
угоди з метою суперечною інтересам держави та суспільства та
застосування відповідних правових наслідків, передбачених ст.49 ЦК
України (в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від
07.11.2005 р. в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
24.01.2006 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Позов
задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу №55 від
01.08.2002 р., стягнуто з ТОВ "ЕМI-Україна в доход держави
отриману за договором двоїльну машину "CVIT", стягнуто з ТОВ
"Союз-Ресурс" в доход державного бюджету 2555,10 грн. державного
мита за розгляд справи.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
ТОВ "ЕМI-Україна", у якій ставиться питання про скасування рішення
суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої
інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.
Доводи обгрунтовуються тим, що визнання недійсними з моменту
реєстрації установчих документів платника податку та свідоцтва
платника ПДВ не може бути єдиною підставою для визнання недійсними
вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих
дій.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив
скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної
інстанції без змін.
Відповідач-2 заперечень на касаційну скаргу не надав.
Відповідачі 1 та 2 представників у судове засідання
касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду
справи повідомлені. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4
ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
У справі здійснено заміну позивача Житомирської ОДПI
правонаступником ДПI у м.Житомирі у зв'язку проведеною
реорганізацією державних податкових інспекцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачами
ТОВ "Союз-Ресурс" та ТОВ "ЕМI-Україна Лтд" 01.08.2002 р. укладено
договір купівлі-продажу №55 за умовами якого Продавець
зобов'язувався передати у власність Покупця двоїльну машину "CVIT"
2700 мм за ціною 185400 грн. в т.ч ПДВ -30900 грн.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за товар
здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок
продавця до 31.12.2002 р.
Згідно накладної №б/н від 06.08.2002 р. ТОВ "ЕМI-Україна Лтд"
отримало від продавця ТОВ "Союз-Ресурс" двоїльну машину, а також
податкову накладну №447 від 06.08.2002 р. на суму 185400 грн. в
т.ч ПДВ - 30900 грн.
Операція по придбанню товару занесена ТОВ "ЕМI-Україна Лтд"
до книги обліку придбання товарів.
Згідно акту від 08.08.2002 р. складеного працівниками ТОВ
"ЕМI-Україна Лтд" за участю представника незацікавленої особи,
отримана двоїльна машина розукомплектована, відсутні важливі
конструктивно необхідні деталі, внаслідок чого вона не може
експлуатуватися.
09.08.2002 р. ТОВ "ЕМI-Україна Лтд" звернулось з листом
№09/08-02 до ТОВ "Союз-Ресурс" з вимогою направити представника
підприємства для врегулювання спірних питань по вказаному
договору, однак відповіді не отримало, виявлені недоліки
поставленого товару усунуто не було, у зв'язку з чим оплата не
здійснена.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 25.05.2004
р., яке набрало законної сили 26.06.2004 р., визнано недійсними
установчі документи ТОВ "Союз-Ресурс" з моменту державної
реєстрації, в тому числі Статут та установчий договір товариства,
а також свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану
вартість №36724817 від 18.06.2002 р.
Суд першої інстанцій відмовляючи в задоволенні позову дійшов
висновку про відсутність доказів укладення відповідачами договору
з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а не
з будь-якою іншою, а тому підстав для визнання його недійсним на
підставі ст.49 ЦК України (в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.) немає,
оскільки визнання в судовому порядку недійсними з моменту
реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва
платника ПДВ не може бути єдиною підставою для визнання вчинених
ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій
недійсними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що спірний договір
укладений з прямим умислом, і як такий, що завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, підлягає визнанню недійсним з
настанням наслідків, передбачених ст.49 ЦК України (в редакції
1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.).
Вважає, що відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та
пп.7.3.1 п.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ТОВ "Союз-Ресурс" зобов'язаний був поставити на
зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ господарську операцію з
ТОВ "ЕМI-Україна Лтд" вже по першій події, тобто при передачі
товару, а оскільки цього зроблено не було, то має місце факт
ухилення продавця товару від оподаткування своїх доходів. Останній
звіт про фінансово-господарську діяльність (без показу такої
діяльності) ТОВ "Союз-Ресурс" подало в липні 2002 р. Фактично ТОВ
"Союз-Ресурс" доходи по спірній угоді не отримав не тому, що не
планував їх отримати, а по причині неоплати ТОВ "ЕМI-Україна Лтд"
вартості товару у зв'язку з непридатністю товару до експлуатації.
З такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія
не погоджується з наступних підстав.
Наведене в рішенні суду апеляційної інстанції свідчить про
неналежне ведення бухгалтерського обліку та звітності перед
податковим органами з боку ТОВ "Союз-Ресурс", спрямоване на
приховування доходів від оподаткування. А укладення спірного
договору та поставка обладнання не можуть визначатись як дії
спрямовані на отримання доходів без оподаткування.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про суперечність
спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково
грунтується на обставинах, які не мали правового значення для
справи. Він є наслідком порушення судом, зокрема, вимог
процесуального закону про належність доказів та підстави
звільнення від доказування.
Згідно п.1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
від 01.01.2004 р., Цивільний кодекс
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18.07.1963 р. втратив чинність.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції 2004 р.) не
містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди,
які були встановлені ст.49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, Цим кодексом
скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді
публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного
однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою,
суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення
угоди, яка порушує публічний порядок не є адміністративно-правова
конфіскація (ст.228 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
За змістом ч.2 ст.5 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, кодекс має
зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує
відповідальність особи.
Таким чином, застосування судами при вирішенні спору приписів
закону чинного на момент укладення угоди, але такого, що втратив
чинність на момент ухвалення рішення, є помилковим.
Відповідно до законодавства України, як до 1 січня 2004 р.
так і після, юридична особа є правоздатною з моменту її державної
реєстрації і доти, доки вона знаходиться у державному реєстрі.
Тому, навіть у разі визнання за рішенням суду установчих
документів недійсними законодавством України передбачено лише один
наслідок, який полягає у здійсненні ліквідаційної процедури і
задоволенні претензій кредиторів, в тому числі держави. Сам факт
скасування державної реєстрації не тягне за собою недійсність
угод, укладених з моменту реєстрації підприємства і до моменту
його виключення з реєстру, і не може бути підставою для визнання
таких угод недійсними в судовому порядку в подальшому.
Крім того, обов'язковою умовою для визнання угоди недійсною є
її укладення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і
суспільства, зазначена обставина повинна досліджуватись щодо
кожної угоди окремо і не може бути пов'язана лише з недійсністю
установчих документів тощо.
Не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних
обставин, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість
для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності
застосування норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для
її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"ЕМI-Україна ЛТД"
Задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
24.01.2006 р. та рішення Господарського суду Житомирської області
від 07.11.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 04.12.2006 р.