ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Iменем України
УХВАЛА
"29" листопада 2006 р. Справа № А-03/275-05
к/с №К-13998/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.,
Суддів Конюшка К.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Ланченко Л.В.,
Степашко О.I.
при секретарі судового засідання Буряк I.В.
за участю представників:
позивача: Стеценко О.Л., дов. від 16.06.2006р.
№ 85С/626-Д
відповідача Давидченко К.М., дов. від 07.07.2006р.
№ 5698/10/10-026
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками
податків
на ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду
від 30.01.2006р.
та постанову господарського суду Харківської області
від 13.10.2005р.
у справі № А-03/275-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Харківський тракторний завод
ім. С. Орджонікідзе"
до Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові
про визнання суми податкового зобов'язання
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Харківський тракторний завод
ім. С.Орджонікідзе" (надалі - позивач, ВАТ "Харківський тракторний
завод") звернулось до Господарського суду Харківської області із
позовом до Спеціалізованої державної податковї інспекції по роботі
з великими платниками податків (надалі - відповідач, ДПI у
м.Харкові) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
від 07.06.2004р. № 0000570842/0 та від 0000570842/1 від
16.06.2004р.
Справа розглядалась господарськими судами України
неодноразово.
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя -
Подобайло З.Г.) від 13.10.2005р., залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду (головуючий -
Лащенко Л.Д., судді: Гончар Т.В., Погребняк В.Я.) від 30.01.2006р.
у справі № А-03/275-05 позов задоволено, визнано недійсними
рішення СДПI по РВПП у м. Харкові від 07.06.2004р. № 0000570842/0
та від 16.06.2004р. № 0000570842/1, стягнуто з СДПI по РВПП у м.
Харкові на користь ВАТ "Харківський тракторний завод ім.
С.Орджонікідзе" судові витрати у розмірі 203,00 грн.
Зазначені судові рішення мотивовані наступним тим, що ні
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо
державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 3032-14 ) (3032-14)
№ 3032-ПI від 07.02 2002 р., ні Порядком ведення
Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом
ДПА України 28.05.2002 р. № 251 ( z0670-02 ) (z0670-02)
зі змінами та
доповненнями, не зобов'язано платників податків здійснювати
перереєстрацію вже зареєстрованих місць зберігання, не визначено
строки, у які платник податку повинен здійснити внесення до
Єдиного державного реєстру відомостей про місцезнаходження місць
зберігання алкогольних напоїв, тому не звернення позивача за
реєстрацією місць зберігання алкогольних напоїв в період дії
ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії
АА № 749659, реєстраційний номер 420366400265, строк дії якої з
22.01.2004 р. по 22.01.2005 р. не є неправомірним, а рішення
відповідача про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу
до позивача суперечать нормам чинного законодавства, тому є
недійсними.
СДПI по РВПП у м. Харкові, не погоджуючись з вказаними
судовими рішеннями, звернулась до Вищого адміністративного суду
України із касаційною скаргою від 13.02.2006р. № 1243/10/10-026, в
якій просить судові рішення господарських судів першої та
апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у
позові відмовити.
Скаржник, мотивував свою касаційну скаргу тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми
матеріального права, а саме ч. 22 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу СДПI по РВПП у
м. Харкові, в яких доводи останньої вважає необгрунтованими та
просить у її задоволенні відмовити та залишити оскаржувані судові
рішення без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні суду касаційної
інстанції доводи касаційної скарги підтримав та просив судові
рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій
скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні суду касаційної
інстанції підтримав мотивацію, викладену запереченнях та просив у
задоволенні касаційної скарги відмовити судові рішення,
господарських судів першої та апеляційної інстанції залишити без
змін.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, судова колегія
Вищого адміністративного суду України з'ясувала наступне.
СДПI по РВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення №
0000570842/0 від 07.06.2004 р. про застосування, згідно абз.9 ч. 2
ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, фінансових санкцій до
позивача в розмірі 188 904,44 грн.
Позивач з прийнятим рішенням не погодився та оскаржив його в
адміністративному порядку. В результаті розгляду скарги
начальником СДПI по РВПП у м. Харкові податкове
повідомлення-рішення № 0000570842/0 від 07.06.2004 р .було
залишене без змін та прийнято рішення № 0000570842/1 від
16.06.2004 р. про застосування до позивача фінансових санкцій в
розмірі 188 904,44 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на
підставі висновків акту перевірки № 608/26-223 від 02.06.2004 р.
"Про результати перевірки ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С.
Орджонікідзе" з питання дотримання вимог Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
На підставі даних вказаного акту, відповідачем було зроблено
висновок про порушення позивачем ч. 22 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, оскільки останній не отримував від Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України
в Харківській області довідку про внесення вищевказаних місць
зберігання алкогольних напоїв, що свідчить про не внесення їх до
державного реєстру місць зберігання алкоголю та тютюнових виробів.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України,
перевіривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
на підставі встановлених фактичних обставин, приходить до висновку
про необгрунтованість правової позиції скаржника, виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 22 ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в
місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить
таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта
підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до
Єдиного реєстру.
У ході судового розгляду справи господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зберігав
алкогольні напої за однією адресою з місцем їх роздрібного
продажу, а саме: м. Харків, пр. Московський, 275 на підставі
свідоцтва про державну реєстрацію місця зберігання оптових партій
алкогольних напоїв та тютюнових виробів підприємства від
20.07.2000 р., ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними
напоями від 22.01.2004 р. серія АА № 749659 за даною адресою
строком дії до 22.01.2005 р., дозволу на розміщення об'єктів
торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування №
07-0600/1 від 14.02.2003 р. та довідки № 85/8 від 02.11.2004 р.
20.07.2000 р. позивачу Державною податковою інспекцією
Орджонікідзевського району м.Харкова було видане свідоцтво № 2 про
реєстрацію місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв та
тютюнових виробів за адресою : м.Харків, пр. Московський, 275.
Доказів скасування чинності вказаної довідки СДПI по РВПП у
м. Харкові, відповідно до нормативно-правового припису ст. 71 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, у ході судового розгляду справи у першій та
апеляційній інстанції відповідачем не надано.
За таких обставин, посилання скаржника у касаційній скарзі на
неправильне застосування господарськими судами першої та
апеляційноїх інстанцій ч. 22 ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
визнаються судовою колегією Вищого адміністративного суду Україн и
необгрунтованими.
Крім того, судова колегія Вищого адміністративного суду
України погоджується з правовою позицією господарських судів
першої та апеляційної інстанцій в частині необгрунтованості
посилань відповідача, як на підставу для винесення оспорюваних
рішень відсутність у позивача довідки про внесення місць
зберігання алкогольних напоїв оскільки, Департамент із питань
адміністрування акцизного збору й контролю за виробництвом й
оборотом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації
України в своєму листі від 18.11.2002 р. № 4892/21-4215 вказав,
що, відповідно до пункту 2.1 Порядку ведення Єдиного державного
реєстру, яким регулюється внесення даних у Єдиний державний
реєстр, суб'єкти підприємницької діяльності, що зберігають
алкогольні напої або тютюнові вироби в місцях, відособлених від
роздрібної торгівлі, подають заяву про внесення цих місць
зберігання в Єдиний державний реєстр у регіональне управління
Департаменту по знаходженню місця зберігання.
Внесення в Єдиний державний реєстр місця зберігання,
розташованого по одній адресі з місцем роздрібної торгівлі
алкогольними напоями або тютюновими виробами, Порядком не
передбачено.
Як вбачається з викладеного, позивачем не доведена
правомірність визначення податкового зобов'язання, нарахованого
оспорюваним податковим повідомленням-рішення, у розумінні
нормативно-правового припису ч. 22 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Таким чином правова позиція господарських судів першої та
апеляційної інстанції стосовно того, що висновки акту перевірки в
цій частині є недоведеними, а прийняті на підставі необгрунтованих
висновків рішення від 07.06.2004р. № 0000570842/0 та від
0000570842/1 від 16.06.2004р. не відповідають вимогам чинного
законодавства України, судовою колегією Вищого адміністративного
суду України вважаються правомірною.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого
адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті
судових рішень у справі № А-03/275-05 господарські суди першої та
апеляційної інстанції дійшли вичерпних юридичних висновків щодо
встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних
правовідносин сторін норми матеріального права, порушень норм
процесуального права теж не встановлено.
За таких обставин, касаційна скарга СДПI по РВПП у м. Харкові
від 13.02.2006р. № 1243/10/10-026 підлягає залишенню без
задоволення, а постанова господарського суду Харківської області
від 13.10.2005р та ухвала Харківського апеляційного господарського
суду від30.01.2006р у справі № А-03/275-05 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу СДПI по РВПП у м. Харкові від
13.02.2006р. № 1243/10/10-026 на постанову господарського суду
Харківської області від 13.10.2005р та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 30.01.2006р у справі №
А-03/275-05 - залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Харківської області від
13.10.2005р та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 30.01.2006р у справі № А-03/275-05 - залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Нечитайло О.М.,
Судді Конюшко К.В.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Степашко О.I.