К/скарга №К-12824/06 ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Гайдей М.А.
відповідача : Волканова Є.В.
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної
податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси
на рішення Господарського суду Одеської області від
06.10.2005 р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду
від 13.12.2005 р.
у справі № 3/217-05-7157
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія
"Жар-птиця транспорт"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції
Приморському районі м.Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ Компанія "Жар-птиця транспорт" звернулось з позовом до
СДПI у Приморському районі м.Одеса про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення №00022482602/0-90 від 21.06.2004
р., яким донараховано податок на додану вартість у сумі 261318
грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 128878 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.10.2005
р., залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 13.12.2005 р., позов задоволено.
У справі відкрито касаційне провадження за скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових
рішень, з підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, та про прийняття нового про відмову в
задоволенні позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами під час
розгляду справи не взято до уваги, що операції з надання послуг з
транспортування вантажів, які знаходяться під митним контролем,
без перетинання державного кордону України, у тому числі операції
з доставки вантажів, призначених для експортування (вивезення) за
межі митних кордонів України, у морський порт, підлягають
оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без
змін.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведена позапланова документальна перевірка
позивача з питань правильності застосування нульової ставки з
податку на додану вартість за період з 01.04.2001 р. по 01.04.2004
р. за результатами якої складено акт від 17.06.2004 р.
№21/26-25039090. На підставі акту прийнято податкове
повідомлення-рішення від 21.06.2004 р. №00022482602/0-90, яким
позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 261318
грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 128878 грн.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закону України "Про ПДВ")
об'єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону, за винятком
операцій звільнених від оподаткування, та операцій до яких
застосовується нульова ставка згідно з цим Законом,
оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій
визначених пп.6.2.2, 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У справі встановлено, що позивачем було укладено договори
транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторгових
вантажів, договори про спільну організацію перевезень вантажів по
території України та держав СНД з нерезидентами, а саме: фірмою
"HILLCROFT LLC" (USA), фірмою "MAVENCO LLC" (USA), фірмою "DONNEL
COMMERCE LTD.CO." (USA), фірмою "NETWORK SELECTS LTD" (GREAT
BRITAIN), фірмою "MADVEL FINANCSAL LLC" (USA), компанією "MAERSK
LINE LTD" (Данія, м.Копенгаген). На виконання умов договорів
позивачем за первіряємий період було надано послуги з
транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, призначених
для подальшого експорту та імпорту. Зазначені послуги надавались
позивачем нерезидентам щодо їх вантажів, які знаходились під
митним контролем з перетинанням митного кордону України, що
підтверджується наданими до суду договорами, актами виконаних
робіт, накладними, інвойсами, мультимодальними коносаментами,
рахунками тощо. Транспортно-експедиційні послуги надані позивачем
на підставі вищевказаних договорів, є невід'ємною частиною єдиного
технологічного процесу по транспортуванню за мультимодальними
коносаментами зовнішньоторгових вантажів від пункту за межами
митної території України до пункту проведення митних процедур по
випуску вантажів з-під митного контролю на митну територію
України, оскільки транспортно-експедиторські послуги
здійснювалися відносно зовнішньоторговельних вантажів
нерезидентів України, які слідували через митний кордон України в
контейнерах за мультимодальними коносаментами на умовах СРТ -
пункт призначення в межах митної території. Всі вантажі, відносно
яких позивач надавав транспортно-експедиційні послуги, знаходились
"під митним контролем".
Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного
висновку, що при транспортно-експедиційному обслуговуванні
експортно-імпортних вантажів, що находяться у власності
нерезидентів та під митним контролем, позивачем правомірно
застосовувалась нульова ставка ПДВ.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
При цьому враховується і той факт, що в матеріалах справи
міститься акт перевірки проведеної ДПI у Приморському районі
м.Одеси від 05.07.2001 р. дотримання позивачем податкового
законодавства за період з 23.09.1997 р. по 01.04.2001 р., з якого
вбачається, що податкова інспекція встановила неправомірне
застосування позивачем ставки оподаткування 20% ПДВ за операціями
із здійснення перевезень експортно-імпортних вантажів на
замовлення нерезидентів - інофірм та резидентів України, що
знаходились під митним контролем, тоді як по цим операціям слід
було застосовувати нульову ставку ПДВ, в результаті чого
встановлено завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму
110418 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 33039 грн.
У зв'язку з чим, відповідно до пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
листом №17-07 від 17.07.2001 р. позивач спрямував надмірно
сплачену суму податку на додану вартість в рахунок сплати податку
на прибуток.
Таким чином, податкові органи за різні періоди господарської
діяльності позивача надавали протилежну оцінку правомірності
застосування ним нульової ставки ПДВ за наді
транспортно-експедиторські послуги згідно пп.6.2.4 п.6.2 ст.6
Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тоді як положення цього
пункту не змінювалися з 1997 по 2004 р.р., як не змінювався і
порядок надання транспортно-експедиторських послуг відносно
вантажів, що знаходились "під митним контролем".
Підстави неврахування висновків судово-економічної
експертизи призначеної по кримінальній справі порушеній відносно
посадових осіб позивача викладені в судовому рішенні.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових
рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення,
а рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2005 р.
та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
13.12.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 04.12.2006 р.