К-16977/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Бим М.Є.,
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенського I.I.
розглянувши касаційну скаргу представника ЗАТ "Черкаське
шляхове ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I.
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22 березня 2006 року
у справі № 07/4758а
за позовом Черкаської ОДПI
до ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
ПП "Техно -
Центр 2002"
про визнання недійсною угоди ,-
В с т а н о в и в :
В жовтні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним договору на виконання робіт та продажу
матеріалів №18 від 05 серпня 2004 року, укладеного між ЗАТ
"Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ПП
"Техно - Центр 2002", як такого, що вчинений з метою яка завідомо
суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 01 грудня
2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22 березня 2006 року рішення суду першої
інстанції скасовано та задоволено позовні вимоги .
Визнано недійсним з моменту укладення договір підряду № 18
від 05 серпня 2004 року, укладений між ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" та ПП "Техно - Центр 2002".
Стягнуто з ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне
управління" в доход державного бюджету України все одержане за
договором № 18 від 05 серпня 2004 року на суму 200132,90 грн.
В касаційній скарзі ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції посилаючись на те, що допущені судом
апеляційної інстанції порушення норм матеріального і
процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції
прийшов до висновку, що визнання недійсними установчих
документів ПП "Техно-Центр 2002" та неподання звітності до
контролюючих органів є достатнім доказом спрямованості умислу
суб'єкта підприємницької діяльності на приховування від
оподаткування прибутків та доходів, а відтак підтвердженням
укладання спірної усної угоди з метою завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
У рішенні суду відсутні обставини, встановлені на
підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка
суперечить інтересам соціалістичної держави та суспільства.
Право покупця товарів (робіт, послуг) - ЗАТ "Черкаське
шляхове ремонтно-будівельне управління" на включення до
податкового кредиту витрат з податку на додану вартість, понесених
(нарахованих) ним у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і
отримання податкової накладної, передбачено п.7.4 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про суперечність
спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково
грунтується на обставинах, які не мали правового значення для
справи. Він є наслідком порушення судом апеляційної інстанції,
зокрема, вимог процесуального закону про належність доказів та
підстави звільнення від доказування.
Невиконання стороною угоди обов'язків щодо подання звітності
і сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною.
Визнання рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
від 22 березня 2005 року у справі № 2-2245/2005 року недійсними з
23 січня 2003 року, тобто з моменту перереєстрації статуту,
свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва про реєстрацію
платником податку на додану вартість ПП "Техно-Центр 2002" і
встановлені цим рішенням обставини, що стали підставою для його
прийняття та анулювання у 2005 році свідоцтва про реєстрацію ПП
"Техно-Центр 2002" самі по собі не означають, що усі угоди,
укладені після 23 січня 2003 року за участю цього підприємства, у
тому числі і спірний договір, є такими, мета укладення яких
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
В своїй позовній заяві Черкаська ОДПI просить визнати угоду
від 05 серпня 2004 року № 18 між ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" та ПП "Техно-Центр 2002"
недійсною, оскільки вважає, що останню укладено з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Під час
розгляду справи в суді першої інстанції - господарському суді
Черкаської області позивач свої позовних вимог не змінював. Норма
матеріального права, згідно якої угода може бути визнана недійсною
як така, що суперечить інтересам держави і суспільства міститься в
ст.49 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року.
Крім того, 01 січня 2004 року, згідно з п.1 та п.2
Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, Цивільний кодекс Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18
липня 1963 року втратив чинність.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності, не
містить такі публічно правові наслідки укладення недійсної угоди,
які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
. Цим кодексом скасована відповідальність у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход
держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за
укладення угоди з метою, суперечного інтересам держави та
суспільства.
Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок
(ст.228 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
), не є
адміністративно-правова конфіскація.
За змістом ч.2 ст.5 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, кодекс має
зворотню дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує
відповідальність особи.
Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції при
вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені
законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в
Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (435-15)
на момент ухвалення рішення
про притягнення до відповідальності, є помилковим.
Згідно ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 220,221,226,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу представника ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I. - задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22 березня 2006 року скасувати та залишити в силі
рішення господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2005
року.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 серпня
2006 року, якою було зупинено виконання постанови Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 22 березня 2006
року скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _____________________ Бим М.Є.,
Судді:
_____________________ Гордійчук М.П.,
_____________________ Леонтович К.Г.,
_____________________ Маринчак Н.Є.,
_____________________ Чалий С.Я.