К-16976/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Бим М.Є.,
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенського I.I.
розглянувши касаційну скаргу представника ЗАТ "Черкаське
шляхове ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I.
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05 квітня 2006 року
у справі № 15/4746а
за позовом Черкаської ОДПI
до ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
ПП "Техно -
Центр 2002"
про визнання недійсною угоди ,-
В с т а н о в и в :
В жовтні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним договору на виконання робіт та продажу
матеріалів №5 від 22 червня 2004 року, укладеного між ЗАТ
"Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ПП
"Техно - Центр 2002", як такого, що вчинений з метою яка завідомо
суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 грудня
2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05 квітня 2006 року рішення суду першої
інстанції скасовано та задоволено позовні вимоги .
Визнано недійсним з моменту укладення договір підряду № 5 від
22 червня 2004 року, укладений між ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" та ПП "Техно - Центр 2002" .
Стягнуто з ЗАТ "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"
в доход державного бюджету України все одержане за договором № 5
від 22 червня 2004 року на суму 84999,60 грн.
В касаційній скарзі ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції посилаючись на те, що допущені судом
апеляційної інстанції порушення норм матеріального і
процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
В оскаржуваному рішенні апеляційної інстанції зазначено, що
визнання недійсними установчих документів ПП "Техно-Центр 2002"
та неподання звітності до контролюючих органів є достатнім доказом
спрямованості умислу суб'єкта підприємницької діяльності на
приховування від оподаткування прибутків та доходів, а відтак
підтвердженням укладання спірної усної угоди з метою завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
У рішенні суду відсутні обставини, встановлені на
підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка
суперечить інтересам соціалістичної держави та суспільства.
Право покупця товарів (робіт, послуг) - ЗАТ "Черкаське
шляхове ремонтно-будівельне управління" на включення до
податкового кредиту витрат з податку на додану вартість, понесених
(нарахованих) ним у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і
отримання податкової накладної, передбачено п.7.4 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про суперечність
спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково
грунтується на обставинах, які не мали правового значення для
справи. Він є наслідком порушення судом апеляційної інстанції,
зокрема, вимог процесуального закону про належність доказів та
підстави звільнення від доказування.
Невиконання стороною угоди обов'язків щодо подання звітності
і сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною.
Визнання рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
від 22 березня 2005 року у справі № 2-2245/2005 року недійсними з
23 січня 2003 року, тобто з моменту перереєстрації статуту,
свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва про реєстрацію
платником податку на додану вартість ПП "Техно-Центр 2002" і
встановлені цим рішенням обставини, що стали підставою для його
прийняття та анулювання у 2005 році свідоцтва про реєстрацію ПП
"Техно-Центр 2002" самі по собі не означають, що усі угоди,
укладені після 23 січня 2003 року за участю цього підприємства, у
тому числі і спірний договір, є такими, мета укладення яких
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
В своїй позовній заяві Черкаська ОДПI просить визнати угоду
від 22 червня 2004 року № 5 між ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління" та ПП "Техно-Центр 2002"
недійсною, оскільки вважає, що останню укладено з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Під час
розгляду справи в суді першої інстанції - господарському суді
Черкаської області позивач свої позовних вимог не змінював. Норма
матеріального права, згідно якої угода може бути визнана недійсною
як така, що суперечить інтересам держави і суспільства міститься в
ст.49 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року.
Крім того, 01 січня 2004 року, згідно з п.1 та п.2
Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, Цивільний кодекс Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18
липня 1963 року втратив чинність.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності, не
містить такі публічно правові наслідки укладення недійсної угоди,
які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
. Цим кодексом скасована відповідальність у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход
держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за
укладення угоди з метою, суперечного інтересам держави та
суспільства.
Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок
(ст.228 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
), не є
адміністративно-правова конфіскація.
За змістом ч.2 ст.5 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, кодекс має
зворотню дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує
відповідальність особи.
Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції при
вирішенні спору публічно-правових санкцій, які були встановлені
законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в
Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (435-15)
на момент ухвалення рішення
про притягнення до відповідальності, є помилковим.
Згідно ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 220,221,226,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу представника ЗАТ "Черкаське шляхове
ремонтно-будівельне управління"- Роїк В.I. - задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 05 квітня 2006 року скасувати та залишити в силі
рішення господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2005
року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _____________________ Бим М.Є.,
Судді:
_____________________ Гордійчук М.П.,
_____________________ Леонтович К.Г.,
_____________________ Маринчак Н.Є.,
_____________________ Чалий С.Я.