ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Головуючого - судді Бутенка В. I.,
Суддів : Лиски Т. О.,
Панченка О. I.,
Горбатюка С. А.,
Мироненка О. В.,
При секретарі - Якименко О. М.,
З участю представника СПД - ФООСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника Регіонального управління Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і
обігом підакцизних товарів ДПА України у м. Києві - Есманової Н.
М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних
товарів ДПА України у м. Києві на рішення Господарського суду м.
Києва від 23 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11 липня 2005 року у справі за позовом
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних
товарів ДПА України у м. Києві до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про
стягнення 3400 грн., -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2005 року Регіональне управління Департаменту з
питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом
і обігом підакцизних товарів ДПА України у м. Києві (далі -
Регіональне управління) звернулося до Господарського суду м. Києва
з позовом до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових
санкцій - штрафу в розмірі 3400 грн., які накладені за порушення
ст.. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"
( 18-92 ) (18-92)
та ст.. 15-3 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23 травня 2005 року
в задоволенні позову Регіонального управління відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11
липня 2005 року апеляційна скарга Регіонального управління
залишена без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва
від 23 травня 2005 року - без змін.
В касаційній скарзі на рішення Господарського суду м. Києва
від 23 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11 липня 2005 року Регіональне управління
ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили
обставини справи і надали належну правову оцінку зібраним по
справі доказам. Так, судами встановлено, що за результатами
проведеної Регіональним управлінням перевірки павільйону, що
розташований за адресою:АДРЕСА_1 складено акт НОМЕР_1
Перевіркою встановлено, що реалізація алкогольних напоїв в
павільйоні без торгового залу ведеться з вікна; декларації про
встановлені виробниками або імпортерами максимальні роздрібні ціни
на тютюнові вироби знаходяться не на видному для огляду місці, а в
папці з документами.
На підставі даного акту перевірки Регіональним управлінням
прийняті:
- рішення від НОМЕР_2, яким за порушення ч. 24 ст. 6 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
згідно з
абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до
відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 1700 грн.;
- рішення від НОМЕР_3, яким за порушення ст.. 15-3 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
згідно з ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до
відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 1700 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди вірно виходили
з того, що відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі
роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами
без наявності у місці торгівлі засвідчених виробником або
імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни
на тютюнові вироби, які продаються в такому місці торгівлі.
Таким чином, штрафні санкції накладаються на суб'єктів
підприємницької діяльності в разі відсутності такої декларації в
місці торгівлі. Як вбачається з матеріалів справи, засвідчена
належним чином копія декларації про максимальні роздрібні ціни у
відповідача є.
Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку щодо неправомірності застосування
позивачем фінансових санкцій за продаж алкогольних напоїв з рук та
не у визначених для цього місцях.
Основні вимоги до роздрібної торгівлі алкогольними напоями
визначені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30.
07. 1996 р. із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 вказаних Правил суб'єкт господарської
діяльності повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не
менше як 20 кв. м. Після внесення змін до вказаних Правил 17. 07.
2003 р. дана вимога втратила чинність.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної
інстанцій, що станом на момент проведення перевірки (26. 10. 2004
р.) та винесення рішень про застосування штрафних санкцій (08. 11.
2004 р.) вимога щодо наявності в торговельному приміщенні
торгового залу вже не діяла, а тому відсутність в кіоску
відповідача торгового залу не є порушенням чинного законодавства.
Отже, при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених
обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин
сторін норми матеріального і процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином
мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам
процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального та
процесуального права при ухваленні рішень та вчиненні
процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з
питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом
і обігом підакцизних товарів ДПА України у м. Києві залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23 травня
2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 11 липня 2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) С. А. Горбатюк
(підпис) О. В. Мироненко
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска