7 квітня 2006 року Дарницький районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Даниленко В.В. при секретарі - Куліковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за позовом К. до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київдорсервіс", про скасування рішення, скасування наказу, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.11.2005 року він, рухаючись на автомобілі по вул. Б.Хмельницького в м. Києві, був змушений раптово зупинитись, оскільки в автомобілі раптово закінчилася омиваюча рідина та вітрове скло було повністю забруднено, що виключало можливість продовжувати безпечний рух автомобіля.

Після зупинки автомобіля позивач пішов купувати омиваючу рідину, однак, повернувшись до свого автомобіля, побачив, що переднє ліве колесо його автомобіля заблоковано. Приблизно через п'ять хвилин до нього підійшов працівник КП "Київдорсервіс" Х. та запропонував розблокувати колесо автомобіля за 125 гривень. На прохання пояснити, на якій підставах заблоковано колесо автомобіля позивача, представник КП "Київдорсервіс" Х. пояснив, що виконує вказівки начальства, а також діє на підставі наказу КП "Київдорсервіс" від 24.11.2005 року та розпорядження Київської міської державної адміністрації N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року. Таким чином позивач вважає, що було порушено його права, а саме через розпорядження КМДА та наказ КП "Київдорсервіс" його примушено до виконання дій, які він не бажав вчиняти, чим також було завдано і моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомляли та не просили розглядати справу у їх відсутність. У зв'язку з цим суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представників відповідачів на підстав наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини:

29.11.2005 року позивач, рухаючись на автомобілі марки "Деу Ланос", д.н. АА0937 АР, що належить останньому на праві приватної власності /а.с./, по вул. Б.Хмельницького в м. Києві у зв'язку з раптовим закінченням омиваючої рідини та забрудненим вітровим склом, що виключало можливість подальшого безпечного руху автомобіля, був змушений зупинити автомобіль, після чого пішов купувати омиваючу рідину.

Згідно п. 1.5 ПКМУ N 1306 (1306-2001-п) від 10.10.2001 року затверджено Правила дорожнього руху, далі - ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно п. 31.4 ПДР (1306-2001-п) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: а) не працюють склоочисники; б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.

Таким чином вбачається, що дії позивача щодо зупинки транспортного засобу були цілком правомірні.

Після повернення позивача до свого автомобіля останній побачив, що переднє ліве колесо заблоковано, але через деякий час до позивача підійшов працівник КП "Київдосервіс" і запропонував його розблокувати за 125 (сто двадцять п'ять) гривень, на що в свою чергу позивач погодився, оскільки йому необхідно було терміново їхати по робочих справах.

Представник КП "Київдорсервіс" пояснив, що заблокування колеса відбулось, оскільки позивач порушив правила дорожнього руху та здійснив зупинку у непередбаченому для цього місці і тому на виконання наказу КП "Київдорсервіс" від 24.11.2005 року та розпорядження Київської міської державної адміністрації N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року колесо позивача було заблоковано. Так при разблокуванні колеса працівник видав позивачу фіскальний чек за виконання робіт з блокування та розблокування коліс транспортного засобу від 29.11.2005 року N 32 9555126582 /а.с./.

Згідно ст. 221 КпАП України (80732-10) справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КпАП України (порушення правил зупинки і стоянки), розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Таким чином представник КП "Київдорсервіс" не мав права вирішувати питання щодо винуватості позивача у вчиненні правопорушення, так як останній не є представником судової влади, однак оскільки він діяв на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року та наказу КП "Київдорсервіс" від 24.11.2005 року, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 16 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) міські та районні ради народних депутатів і міські та районні органи виконавчої влади можуть накладати адміністративні стягнення за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки тільки у межах своєї компетенції.

Відповідно до ст.ст. 214, 221 КпАП України (80732-10) компетенцію розглядати справи про порушення правил зупинки і стоянки покладено виключно на судові органи.

Враховуючи наведене, вбачається, що КМДА своїм розпорядженням N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року віднесла себе не до виконавчої влади, а до законодавчої та судової в одній гілці, що є перевищенням повноважень, передбачених ст.ст. 140 - 146 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 30 Закону України "Про органи місцевого самоврядування" (280/97-ВР) .

Крім того, розпорядження КМДА N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року та наказ КП "Київдорсервіс" від 24.11.2005 року є таким, що посягає на власність, оскільки відповідно до ст. 56 Закону України "Про власність" (697-12) жодний державний орган не має право втручатись у здійснення власником їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. В свою чергу суд вбачає, що КП "Київдорсервіс" нав'язало позивачу правочин, який останній не бажав укладати та не мав наміру сплачувати за послуги, які не замовляв. Відповідно до ст. 215 ЦК України (435-15) , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України. Отже з наведеного вище вбачається, що волевиявлення позивача щодо сплати коштів за розблокування колеса свого автомобіля було вимушеним, останній не замовляв його блокування і сплатив кошти всупереч своїй внутрішній волі, оскільки в той момент існували обставини, за яких позивач не мав часу з'ясовувати правомірність поведінки представника КП "Київдорсервіс", останньому необхідно було їхати по робочих справах, для цього необхідно було розблокувати колесо його автомобіля, а з часом це призвело до розгляду даного адміністративного позову.

Згідно ст. 57 Закону України "Про власність" (697-12) державні органи несуть відповідальність за видання актів, які порушують права власників, якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що розпорядження КМДА N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року і наказ КП "Київдорсервіс" від 24.11.2005 року є незаконними, а тому вимоги позивача про їх скасування є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з цих же підстав суд вважає суму 125 гривень, стягнуту з позивача представником КП "Київдорсервіс", такою, яка стягнута безпідставно і підлягає поверненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1500 гривень, посилаючись на те, що неправомірні дії останніх спричинили йому моральну шкоду. Після того як його фактично примусили заплатити останні гроші, які були у нього в той час, за розблокування коліс його транспортного засобу позивач почував себе дуже принизливо. Цілий день був знервований та не міг зібратися, оскільки постійно думав про цей випадок. Крім того, такі неправомірні дії відповідачів також негативно позначилися й на ефективність роботи в AVentures group "CITY COM". В першу чергу це відбилося на ступені плідності співпраці з окремими працівниками, внаслідок чого позивач не мав змоги повністю реалізувати себе на такій відповідальній роботі, оскільки займає посаду директора департаменту інформаційних технологій у вищевказаному підприємстві.

Згідно ст. 1167 ЦК України (435-15) , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд, виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем в обґрунтування спричинення останньому моральних страждань, вважає суму 1500 гривень, яку просить стягнути позивач, завищеною, а тому вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів суму в розмірі 450 гривень 00 коп. за надання правової допомоги, що підтверджує квитанція N 05-012 від 05.12.2005 року за надання правової допомоги, складання адміністративного позову на суму 450 грн. 00 коп. /а.с./, а також витрати, пов'язані із сплатою судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору за подання адміністративного позову /а.с./

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України (2747-15) витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого спеціаліста в галузі права, який надає правову допомогу, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбаченої законом.

Згідно ч. 1 ст. 98 КАС України (2747-15) суд вирішує питання по судових витратах в постанові суду або ухвалі.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, ч. 1 ст. 90, ч. 1 ст. 98, ч. 5 ст. 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України (2747-15) , п. 1.5, п. 31.4 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ N 1306 (1306-2001-п) від 10.10.2001 р., ст. 214, 221 КпАП України (80732-10) , ч. 16 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) , ст.ст. 140 - 146 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 30 Закону України "Про органи місцевого самоврядування" (280/97-ВР) , ст.ст. 215, 1167 ЦК України (435-15) , ст.ст. 56, 57 Закону України "Про власність" (697-12) , П О С Т А Н О В И В:

Скасувати розпорядження голови Київської міської державної адміністрації О.Омельченка N 1996 (ra1996017-05) від 28.10.2005 року.

Скасувати наказ КП "Київдорсервіс" N 172 від 24.11.2005 року "Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки".

Стягнути з КП "Київдорсервіс" на користь К. суму в розмірі 125 грн. 00 коп.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації, КП "Київдорсервіс" моральну (немайнову) шкоду в сумі у розмірі 750 гривень 00 коп. солідарно.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації, КП "Київдорсервіс" суму у розмірі 450 гривень 00 коп. за надання правової допомоги солідарно та 8 гривень 5 копійок сплати судового збору солідарно.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.