ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
     "23" листопада 2006 р. №К-17474/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого Сергейчука О.А.
 
     Суддів Костенка М.I.
 
     Маринчак Н.Є.
 
     Усенко Є.А.
 
     Шипуліної Т.М.
 
     секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
 
     за участю представників:
 
     позивача: 1.Хоценко О.А. (дов. від 12.11.2006 р. №484);
 
     2.Коваленко С.I. - директор;
 
     відповідача: Тимошенко В.В. (дов. від 14.11.2005 р. №67)
 
     розглянувши   касаційну   скаргу   Миргородської   об'єднаної
державної податкової інспекції
 
     на  рішення  Господарського  суду  Полтавської  області   від
02.03.2005 р.
 
     та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду
 
     від 03.03.2006 р. у справі №3/258
 
     за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасіпол"
     до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції
 
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю  "Пасіпол"  (далі  по
тексту - позивач, ТОВ "Пасіпол") звернулось до Господарського суду
Полтавської  області  з  позовом   до   Миргородської   об'єднаної
державної податкової  інспекції  (далі  по  тексту  -  відповідач,
Миргородська   ОДПI)   про    визнання    недійсним    податкового
повідомлення-рішення від 29.07.2004 р. №0000312310.
 
     Рішенням  Господарського   суду   Полтавської   області   від
02.03.2005 р. у справі №3/258 (суддя Бунякіна Г.I.), яке  залишено
без   змін   ухвалою    Київського    міжобласного    апеляційного
господарського суду від 03.03.2006 р. (головуючий суддя -  Iльєнок
Т.В., судді Корсакова Г.В.,  Шевченко  В.Ю.)  позовні  вимоги  ТОВ
"Пасіпол"     задоволено;     визнано     недійсним      податкове
повідомлення-рішення  Миргородської   ОДПI   від   29.07.2004   р.
№0000312310.
 
     Миргородська ОДПI не погоджуючись з  рішенням  Господарського
суду Полтавської області від 02.03.2005 р. та  ухвалою  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2006 р.  у
справі №3/258 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати
та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши  надані   письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга Миргородської ОДПI не підлягає  задоволенню  з
наступних підстав.
 
     29.07.2004   р.   Миргородською   ОДПI   прийнято   податкове
повідомлення-рішення №0000312310,  яким  позивачу  визначено  суму
податкового зобов'язання з акцизного збору  у  розмірі  16  598,31
грн., в т.ч. 14 934,83 грн. основного платежу  та  1  663,48  грн.
штрафних (фінансових) санкцій.
 
     Податкове повідомлення-рішення від 29.07.2004 р.  №0000312310
прийнято   на   підставі   акту   "Про   результати   позапланової
документальної    перевірки    дотримання    вимог     податкового
законодавства з акцизного збору ТОВ "Пасіпол"  (код  23276153)  за
період з  26.06.2004  р.  по  30.06.2004  р."  від  26.07.2004  р.
№33/04/23-23276153 (далі по тексту - Акт перевірки).
 
     В Акті перевірки відповідачем зроблено висновок  про  те,  що
позивачем без нарахування та сплати акцизного збору реалізовувався
компонент автомобільного бензину - бензину газового стабільного ТУ
У  320.23276153.002-99  у  кількості  75,727  тон   та   відпущено
продукції виготовленої з давальницької сировини його  власником  у
кількості 38,9 тон.
 
     Відповідно до п.п.  "а"  ст.  2  Декрету  Кабінету  Міністрів
України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
         платниками акцизного збору є
суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії,  відділення
(інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів  на
митній території України, у тому числі з давальницької сировини по
товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного  збору  у
твердих   сумах,   а   також   замовники,   за   дорученням   яких
виготовляється продукція на давальницьких умовах  по  товарах,  на
які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які
сплачують акцизний збір виробнику.
 
     Згідно п.п. "а" ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
         об'єктом оподаткування акцизним збором  є
обороти з реалізації  вироблених  в  Україні  підакцизних  товарів
(продукції), в тому числі  з  давальницької  сировини,  шляхом  їх
продажу, обміну  на  інші  товари  (продукцію,  роботи,  послуги),
безплатної  передачі  товарів  (продукції)  або  з  частковою   їх
оплатою,  а  також  обсяги   відвантажених   підакцизних   товарів
(продукції), виготовлених з давальницької сировини.
 
     Відповідач  з  посиланням  на  висновок   Торгово-промислової
палати України від 10.06.2004 р. №2515/08.2-8 вважає, що компонент
автомобільного  бензину  -  бензину  газового  стабільного  ТУ   У
320.23276153.002-99   отриманий    шляхом    переробки    газового
конденсату, за фактичними результатами  (показниками)  випробувань
зразків відповідає коду УКТ ЗЕД 2710 00 3900  -  легкі  дистиляти:
для інших цілей, тобто є підакцизним товаром.
 
     Поряд  з  цим,  вищезазначені  висновки  Миргородської   ОДПI
спростовуються наявним в матеріалах висновком  судової  експертизи
Технічного комітету ТК-38 Стандартизації продуктів  нафтопереробки
і  нафтохімії  Держспоживстандарту  України  від   06.02.2006   р.
№1/257.ТК, проведеним на виконання ухвали Київського  міжобласного
апеляційного  суду  від  17.05.2005  р.  у  справі  №3/258,   який
досліджено судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст.  86
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Крім  того,  судами  попередніх  інстанцій  встановлено,   що
висновок Торгово-промислової  палати  України  від  10.06.2004  р.
№2515/08.2-8 про віднесення компоненту  автомобільного  бензину  -
бензину  газового  стабільного   ТУ   У   320.23276153.002-99   до
підакцизних товарів  зроблено  без  урахування  змін  №2  внесених
12.08.2003 р. до ТУ У 320.23276153.002-99.
 
     Враховуючи  викладене,  Вищий  адміністративний  суд  України
дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної  інстанцій
належним чином з'ясовано  обставини  справи  та  дано  їм  належну
правову оцінку.  Порушень  норм  матеріального  чи  процесуального
права,  які  могли  призвести  до  зміни  чи  скасування   рішення
Господарського суду  Полтавської  області  від  02.03.2005  р.  та
ухвали Київського міжобласного  апеляційного  господарського  суду
від 03.03.2006 р. у справі №3/258 не встановлено.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 -  232  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , суд -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну   скаргу   Миргородської    об'єднаної    державної
податкової інспекції на рішення  Господарського  суду  Полтавської
області  від  02.03.2005  р.  та  ухвалу  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 03.03.2006 р. у справі №3/258
залишити без задоволення.
 
     Рішення   Господарського   суду   Полтавської   області   від
02.03.2005  р.  та  ухвалу  Київського  міжобласного  апеляційного
господарського суду від 03.03.2006 р. у справі №3/258 залишити без
змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     О.А. Сергейчук
 
     Судді
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     М.I. Костенко
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Н.Є. Маринчак
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Є.А. Усенко
 
 
 
                             (підпис)
 
 
 
     Т.М. Шипуліна
 
     З оригіналом згідно
 
     Суддя О.А. Сергейчук