ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     Справа № К-16521/06
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     23 листопада 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Ліпського Д.В.- головуючий,
     Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
     Гуріна М.I.
     Кобилянського М.Г.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі  Проценко О.О.
     з участю представника відповідача Лісковської О.А.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі міста Дніпропетровська на  постанову  Жовтневого
районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня  2005  року  в
справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі міста Дніпропетровська  про  визнання  нечинними
дій  та  зобов'язання  провести  перерахунок   пенсії   державного
службовця,
 
                      в с т а н о в и л а :
     В касаційній скарзі, посилаючись  на  порушення  судами  норм
матеріального та процесуального права, відповідач ставить  питання
про скасування залишеної в силі ухвалою судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14  лютого
2006   року   постанови   Жовтневого    районного    суду    міста
Дніпропетровська від 28 жовтня 2005 року, якою задоволені  позовні
вимоги  -  визнані  нечинними  дії   та   зобов'язано   Управління
Пенсійного   фонду   України    в    Жовтневому    районі    міста
Дніпропетровська  провести  перерахунок  за  минулий  час   пенсії
державного службовця у бік збільшення.
     В  касаційній  інстанції  представник  відповідача  підтримав
доводи касаційної скарги.
     Позивач в судове засідання не  з'явився,  про  час  та  місце
розгляду справи повідомлений.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивач як пенсіонер із числа державних службовців  з  13  березня
2001 року одержує пенсію на підставі Закону України "Про  державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Перерахунок    розміру    пенсії    позивача     здійснювався
неодноразово.
     05  листопада  2004  року  позивач  звернувся  до  Управління
Пенсійного   фонду   України    в    Жовтневому    районі    міста
Дніпропетровська із заявою про  проведення  перерахунку  пенсії  з
урахуванням надбавки, яку він не отримував під час перебування  на
посаді державного службовця та за рахунок якої збільшилося грошове
утримання  державних  службовців  після  звільнення   позивача   з
державної служби. В задоволенні заяви відмовлено.
     У березні 2005 року позивач звернувся  у  суд  зі  скаргою  в
порядку,  передбаченому  главою  31-А  Цивільного   процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
         1963 року, оскільки вважає,  що  діями
суб'єкта  владних  повноважень  порушене  його  право  на  належне
пенсійне забезпечення.
     Встановлені обставини справи сторони не оспорюють.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки  обставин  у
справі колегія суддів приходить до висновку про те,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     При прийнятті рішень  суди  помилково  виходили  з  того,  що
перерахунок  раніше   призначеної   позивачу   пенсії   державного
службовця  здійснюється  виходячи  із  сум  заробітної  плати,   з
урахуванням надбавок  і  премій  працюючого  державного  службовця
відповідної посади та рангу.
     З такими висновками судів погодитися не можна.
     Відповідно  до  статті  37-1  Закону  України  "Про  державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        , яка  визначає  порядок  і  умови  перерахунку
пенсій державних службовців, у разі підвищення розміру  заробітної
плати  працюючим  державним  службовцям  здійснюється  перерахунок
раніше  призначених  пенсій.   Перерахунок   пенсії   здійснюється
виходячи із сум заробітної плати, на  які  нараховується  збір  на
обов'язкове державне пенсійне  страхування  працюючого  державного
службовця відповідної посади та рангу на момент  виникнення  права
на перерахунок пенсії.
     Відповідно до частини 2 статті  33  зазначеного  Закону,  яка
регулює питання оплати праці, заробітна плата державних службовців
складається  з  посадових  окладів,  премій,  доплати  за   ранги,
надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
     Частина   6   статті   33   Закону   передбачає    можливість
установлювати державним службовцям надбавки за високі досягнення у
праці і виконання особливо важливої роботи, доплати  за  виконання
обов'язків тимчасово відсутніх  працівників  та  інші  надбавки  і
доплати, а  також  надавати  матеріальну  допомогу  для  вирішення
соціально-побутових питань.
     З  урахуванням  зазначених  положень  Закону   України   "Про
державну    службу"    ( 3723-12 ) (3723-12)
        ,     надбавка,     запроваджена
нормативно-правовим актом, що вказаний позивачем,  відноситься  до
додаткових видів грошового забезпечення й приймається в розрахунок
при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували  таку  надбавку
під час перебування на  державній  службі  та  були  звільнені  зі
служби після її запровадження.
     Тому відповідно до вимог Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів  України  від
31  травня  2000  року  №865  ( 865-2000-п ) (865-2000-п)
          "Про  деякі  питання
вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії"
немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення  на
підставі зазначеного позивачем нормативно-правового акту.
     Рішення районного суду суперечить вимогам  законодавства,  що
залишилося поза увагою апеляційного суду.
     Зважаючи на те, що  у  справі  не  вимагається  збирання  або
проведення додаткової перевірки доказів, обставини  справи  судами
встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні
норм матеріального права,  суд  касаційної  інстанції,  згідно  зі
статтею  229   Кодексу   адміністративного   судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , має право скасувати судові рішення  судів  першої  та 
апеляційної інстанцій  і  ухвалити  нове  рішення  про  відмову  в
позові.
     Керуючись статтями 223, 229,  232  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
 
                     п о с т а н о в и л а :
     Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду  України   в
Жовтневому районі міста Дніпропетровська задовольнити.
     Постанову Жовтневого районного  суду  міста  Дніпропетровська
від 28 жовтня 2005 року та  ухвалу  судової  колегії  у  цивільних
справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14  лютого
2006 року скасувати.
     Ухвалити нове рішення, яким відмовити  в  задоволенні  позову
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі
міста Дніпропетровська про визнання нечинними дій та  зобов'язання
провести перерахунок пенсії державного службовця.
     Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
 
     Судді:
     В.Д. Ліпський  С.Є. Амєлін   М.I.  Гурін   М.Г.  Кобилянський 
В.В. Юрченко