ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді Бутенка В.I.,
суддів : Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
за участю сторін у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на незаконні дії посадових осіб Хухрянської
сільської ради Охтирського району Сумської області, та за
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Хухрянської
сільської ради Охтирського району Сумської області на незаконні
дії посадових осіб сільської ради та визнання незаконним рішення
, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2003 року ОСОБА_1звернулась до суду із вказаним
позовом.
В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є
IНФОРМАЦIЯ_1, який знаходиться в АДРЕСА_1, з нею укладений договір
оренди земельної ділянки для розміщення кіоску. Вказана земельна
ділянка межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2.
Для обслуговування кіоску є необхідність збудувати літній
майданчик для торгівлі продовольчими товарами, а тому вона
звернулась до Хухрянської сільської ради з проханням розширити її
земельну ділянку, виділивши додатково 0,080 га.
Рішенням Хухрянської сільської ради Охтирського району
Сумської області від 22.12.2003 року у задоволенні її заяви
відмовлено з тих підстав, що зазначена земельна ділянка раніше
була виділена громадянам ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Посилаючись на те, що
вона має переважне право на одержання земельної ділянки, просила
визнати недійсним це рішення та зобов'язати сільську раду виділити
їй земельну ділянку.
В лютому ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій
зазначав, що в с. Хухра знаходиться належний йому бар, у серпні
2003 року він отримав дозвіл Служби автомобільних доріг в Сумській
області на розміщення об'єкту. Рішенням Хухрянської сільської ради
Охтирського району Сумської області від 06.11.2003 року йому було
надано дозвіл на попереднє погодження місця розташування земельної
ділянки площею 0,030 га для будівництва та обслуговування
зупинки-аптеки.
В подальшому йому стало відомо, що рішенням Хухрянської
сільської ради Охтирського району Сумської області від 06.11.2003
року вказану земельну ділянку виділено ОСОБА_3. Посилаючись на те,
що він має переважне право на виділення йому земельної ділянки,
просив суд визнати незаконними дії сільської ради щодо виділення
земельної ділянки ОСОБА_3 та визнати незаконним рішення
Хухрянської сільської ради від 06.11.2003 року.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від
12 березня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано незаконним рішення Хухрянської сільської ради від
06.11.2003 року по затвердженню виготовленого проекту відведення
земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_3 в оренду для
комерційного використання, розміщення та обслуговування
зупинки-магазину, розташованої в с. Хухра по АДРЕСА_2 площею
0,0213 га з наданням в оренду строком на п'ять років з послідуючим
викупом.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 09 червня 2004
року це рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання
незаконним рішення сільської ради від 06.11.2003 року щодо ОСОБА_3
скасовано і в цій частині провадження у справі закрито з тих
підстав, що даний спір відноситься до компетенції господарського
суду. В іншій частині рішення міськрайонного суду залишено без
змін.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав
касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
При цьому в скарзі він посилається на порушення апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і закриваючи
провадження у справі, апеляційний суд обгрунтовано виходив із
того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, зареєстровані в установленому порядку
суб'єктами підприємницької діяльності.
Такий висновок суду апеляційної інстанції підтверджується
наявними у справі матеріалами, зокрема, рішеннями Хухрянської
сільської ради про надання дозволу на збір матеріалів попереднього
погодження та виготовлення проектної документації, про надання в
оренду земельних ділянок для зайняття підприємницькою діяльністю
відносно приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, (а.с. 4-5),
договором оренди земельної ділянки, укладеним між Хухрянською
сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 7-8).
Iншими документами, що містяться у справі, також підтверджується
відношення цих осіб до суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності із ст. 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації,
інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи
і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Згідно п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарським
судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при
укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів
та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів
з підстав, зазначених у законодавстві.
Пунктом 1 ст. 227 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року із змінами і доповненнями) передбачено, що суд закриває
провадження в справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах.
За таких обставин, встановивши, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та
ОСОБА_1здійснюють підприємницьку діяльність, для чого повинні
набути статус суб'єкта підприємницької діяльності, і відповідно
мають право звернутися з позовними заявами до господарського суду,
апеляційний суд у відповідності із вказаними вимогами ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, що діяв на час розгляду справи, скасував рішення суду
першої інстанції та закрив провадження у справі.
Доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом
висновків не спростовують, а тому оскаржуване судове рішення
повинно залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу
апеляційного суду Сумської області від 09 червня 2004 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :