ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     23 листопада  2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого, судді:    Бутенка В.I.,
     суддів:    Сороки М.О.,
     Горбатюка С.А.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.
     при секретарі    Якименко О.М.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  на  ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2003 року
     в справі  за  скаргою  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  до  об'єднаного
кооперативу по будівництву та експлуатації  гаражів,  стоянок  ГБК
"Центр" на рішення правління від 15.10.2002 року,
 
                           встановила:
     У грудні 2002 року ОСОБА_1. та  ОСОБА_2. звернулись  до  суду
із скаргою на рішення правління від 15.10.2002 року ГБК "Центр"  в
порядку глави 31-А ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 6  травня
2003 року  визнано  неправомірним  рішення  правління  об'єднаного
кооперативу по будівництву та експлуатації  гаражів,  стоянок  ГБК
"Центр" від 15.10.2002 року про виключення  з  членів  кооперативу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  та про відмову в прийнятті ОСОБА_2.  в  члени
кооперативу. Зобов'язано об'єднаний кооператив по  будівництву  та
експлуатації гаражів, стоянок ГБК  "Центр"  поновити  ОСОБА_1.  та
ОСОБА_2.  в  членах  об'єднаного  кооперативу  по  будівництву  та
експлуатації гаражів, стоянок ГБК "Центр".
     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від  9  жовтня  2003  року
рішення суду першої інстанції скасовано,  а  скаргу  залишено  без
розгляду.
     Не погоджуючись із вказаним  судовим  рішенням,  ОСОБА_1.  та 
ОСОБА_2.  звернулись  з  касаційною  скаргою  до  Верховного  Суду
України, в  якій  просять  судове  рішення  апеляційної  інстанції
скасувати та  залишити  в  силі  рішення  суду  першої  інстанції,
посилаючись  на  порушення  судом   апеляційної   інстанції   норм
процесуального права.
     Листом Верховного Суду  України  від  12  вересня  2005  року
справа  передана  Вищому  адміністративному   суду   України   для
вирішення її в порядку касаційного провадження.
     Залишаючи  без  розгляду  скаргу  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2,  суд
апеляційної інстанції виходив з  того,  що   має  місце  спір  про
право,  який  відповідно  до  положень  Цивільного  процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
          1963  року,  що  був  чинний  на  час
розгляду   справи,   підлягав   розгляду   в   порядку   позовного
провадження, а скарга на підставі статті 248-6  названого  Кодексу
підлягала залишенню без розгляду.
     Вказаний висновок відповідає фактичним  обставинам  справи  і
доводи касаційної скарги його не спростовують.
     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну   скаргу   ОСОБА_1   та    ОСОБА_2   залишити   без
задоволення, а ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2003
року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Головуючий  _________________  Бутенко В.I. 
     Судді  _________________  Сорока М.О.
     _________________  Горбатюк С.А. 
     _________________  Лиска Т.О.
     _________________  Панченко О.I.