УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів - Панченко О.Н.
Смоковича М.I.,
Веселької Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агрос"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24 жовтня 2005 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос"
до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції
Рівненської області
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Дубенської об'єднаної податкової інспекції Рівненської області
№0000082343/0 від 24 січня 2005 року,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У квітні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Агрос" (далі - ТОВ "Агрос") звернулося з позовом до Дубенської
об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
(далі - Дубенська ОДПI Рівненської області) про визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення зазначеної вище інспекції про
застосування до Дубенської філії товариства "Агрос" штрафних
санкцій в розмірі 12 715 грн. 15 коп. за порушення вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15
червня 2005 року по справі №2/105 за позовом ТОВ "Агрос" про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Дубенської
державної податкової інспекції Рівненської області №00000823443/0
від 24 січня 2005 року було задоволено повністю позовні вимоги.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24 жовтня 2005 року апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної
державної податкової інспекції було задоволено частково, скасовано
рішення суду першої інстанції, визнано недійсним відповідне
податкове повідомлення - рішення в частині визначення суми
штрафних санкцій 12 715, 50 грн. як податкового зобов'язання. У
решті позова відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої
інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла
висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що підставою для прийняття податкового
повідомлення - рішення стали порушення позивачем п.1ст.3, п.1
ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та п.п.4.2.2 п.4.2 ст. Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з визначенням
податкового зобов"зання - штрафних санкцій.
Судом встановлено, що нафтопродукти були відпущені
позивачем по відомостях на паливно - мастильні матеріали, але при
цьому договорів відповідального зберігання (тощо) з покупцями
(власниками) не укладались.
Відповідно до вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або безготівковій формі при продажу товарів (послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити
розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані,
опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіксальний
режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукування
відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання
розрахункових операцій або розрахункових книжок.
Суд, при винесенні рішення дійшов обгрунтованого висновку, що
визначення штрафів, як суми податкових зобов'язань суперечить
преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки згідно преамбули він є спеціальним
законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення
зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування та
сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників
податків контролюючими органами та ст.13,14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення
відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам
матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги
його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди не допустили порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220^1, 223, 224, Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агрос" залишити без задоволення, постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року залишити
без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Панченко О.Н.
Смокович М.I.
Весельська Т.Ф.
Горбатюк С.А.
Мироненко О.В.