ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 листопада 2006 року  у  м.  Києві  колегія  суддів  Вищого
адміністративного суду України в складі:
 
     головуючого-судді: Цуркана М.I.,
 
     суддів:  Амєліна  С.Є.,  Гуріна  М.I.,  Кобилянського   М.Г.,
Юрченка В.В..
 
     при секретарі : Проценко О.О.,
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  в  порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1
до   Закарпатського   обласного   військового   комісаріату    про
перерахунок пенсії за вислугу років за касаційною скаргою  ОСОБА_1
на постанову Перечинського районного  суду  Закарпатської  області
від  16  листопада  2005  року  та  постанову  апеляційного   суду
Закарпатської області від 14 лютого 2006 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     ОСОБА_1  звернувся  з   касаційною   скаргою   на   постанову
Перечинського  районного  суду  Закарпатської   області   від   16
листопада 2005 року та постанову апеляційного  суду  Закарпатської
області від 14 лютого 2006  року  у  справі  за  його  позовом  до
Закарпатського обласного військового комісаріату  про  перерахунок
пенсії за вислугу років.
 
     Зазначає, що проходив службу у Збройних Силах України, та був
звільнений в запас з призначенням йому пенсії.
 
     Вважає,  що  розрахунок  пенсії  є   неправильним,   оскільки
проведений  з  порушенням  вимог  Закону  України  "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і  рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,
оскільки в грошове забезпечення не включені премія в розмірі 33,3%
та інші передбачені надбавки.
 
     Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області
від 16 листопада 2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано відмову Закарпатського обласного  військового  комісаріату
щодо  перерахунку  пенсії  ОСОБА_1  неправомірною  та  бездіяльною
частково. Зобов"язано відповідача перерахувати  пенсію  ОСОБА_1  з
врахуванням 100% надбавки, встановленої Указом Президента  України
від 23 лютого 2002 року за минулий час, але не  більше  як  за  12
місяців від дня прийняття судом рішення:  та  у  відповідності  до
вимог    Закону     України     "Про     пенсійне     забезпечення
військовослужбовців...". ( 2262-12 ) (2262-12)
        
 
     Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 лютого
2006 року апеляційну скаргу Закарпатського  обласного  військового
комісаріату було  задоволено.  Постанову  Перечинського  районного
суду Закарпатської області від 16 листопада 2005 року скасовано. В
позові ОСОБА_1 відмовлено.
 
     Судове рішення суду  апеляційної  інстанції  було  мотивоване
тим, що право на  надбавки,  які  просив  включити  в  перерахунок
призначеної пенсії позивач,  він  не  набув,  оскільки  прийнятими
нормативними актами зазначені  надбавки  були  введені  вже  після
звільнення його з військової служби.
 
     Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом
грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її  в  дію,
не передбачали  включення  останньої  до  грошової  суми,  з  якої
здійснюється нарахування пенсії.
 
     Вказуючи  на  допущені,  на  його   думку,   судами   неповне
з'ясування обставин, які мають значення  у  справі,  та  порушення
норм  чинного  матеріального   законодавства,   що   призвело   до
неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1.  просить  скасувати
постановлене  судом  апеляційної  інстанцій  рішення  та   змінити
рішення суду першої інстанції, задовольнивши його  позовні  вимоги
повністю.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
     Під час  розгляду  справи  по  суті  судом  першої  інстанції
встановлено, що в липні 1999 року позивач був звільнений  в  запас
зі служби в Збройних Силах України за віком  з  призначенням  йому
пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з  усіх
видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за
винятком премії.
 
     Відповідно до положень ст. 43 Закону  України  від  9  квітня
1992     року     №2262-ХII     "Про     пенсійне     забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
          при обчисленні
пенсій  особам  офіцерського  складу,  прапорщикам   і   мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за
контрактом враховуються відповідні оклади за  посадою,  військовим
чи спеціальним  званням,  процентна  надбавка  за  вислугу  років,
надбавки за вчене звання і вчену  ступінь,  кваліфікацію  і  умови
служби в порядку і розмірах, що визначаються  Кабінетом  Міністрів
України.
 
     Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від  17  липня
1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
         "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення  та  виплати  пенсії  і   грошової   допомоги   особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби і  військової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам  їх  сімей"  передбачено,  що  пенсії   особам   зазначеної
категорії  військовослужбовців  обчислюються  із  суми   грошового
забезпечення, що виплачується їм на день звільнення  з  військової
служби.
 
     Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998  року
№ 452 ( 452-98-п ) (452-98-п)
         "Про упорядкування додаткових  видів  грошового
забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних  Сил  України,
премія,  що  виплачується  військовослужбовцям,  не  віднесена  до
додаткових видів грошового забезпечення.
 
     Зазначене преміювання військовослужбовців  було  запроваджене
на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №  923
( 923/96 ) (923/96)
          "Про  грошове  забезпечення  військовослужбовців"   та
здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від
22 травня 2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
         "Про грошове забезпечення
військовослужбовців".  Проте  наведеними  нормативними  актами  не
визначено, що ці премії віднесені до  додаткових  видів  грошового
забезпечення військовослужбовців і що вони  підлягають  врахуванню
при визначенні суми грошового забезпечення,  з  якої  обчислюється
пенсія.
 
     Оскільки премія в розмірі 33,3% не  віднесена  до  додаткових
видів грошового забезпечення, тому вона не  могла  бути  врахована
позивачу при нарахуванні пенсії.
 
     Що стосується інших  надбавок,  про  врахування  яких  просив
позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені  з
1 вересня  1999  року  Указом  Президента  України  від  14  липня
1999року № 847 ( 847/99 ) (847/99)
         "Про додаткові заходи щодо упорядкування
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" в
розмірі до 40% посадового окладу, Указом Президента України від 23
лютого  2002року  №173  ( 173/2002 ) (173/2002)
          "Про  посилення  соціального
захисту військовослужбовців" у  розмірі  100%,  Указом  Президента
України від 5 травня 2003 року № 389  ( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства  внутрішніх
справ України, Державного комітету у  справах  охорони  державного
кордону  України  та  Управління  державної  охорони  України   за
безперервну службу" у розмірі до 90% не  є  підвищенням  грошового
забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими  видами
грошового  забезпечення,  яких  позивач  під  час  його  служби  в
Збройних Силах України не отримував, а тому ці надбавки  не  могли
бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.
 
     При  цьому,  як  правильно  встановлено   судом   апеляційної
інстанції, позивач був  звільнений  з  військової  служби  наказом
командувача військами Західного оперативного командування 20 липня
1999 року. Наказом командира військової частини А-0975 позивач  14
вересня 1999 року на виконання зазначеного  наказу  від  20  липня
1999 року був не звільнений з військової служби, а  виключений  зі
списків особового складу військової частини.
 
     Щомісячні додаткові види грошового  забезпечення,  за  чинним
законодавством  на  час   призначення   позивачу   пенсії,   могли
зараховуватись при  нарахуванні  пенсії  лише  тим  особам,  котрі
отримували їх під час проходження служби і були  звільнені  з  неї
вже після Їх запровадження.
 
     Оскільки позивач був звільнений з військової служби 20  липня
1999 року, тобто до 1 вересня 1999 року,  коли  були  запроваджені
встановлені Указом Президента України від 14 липня 1999року №  847
( 847/99 ) (847/99)
         "Про  додаткові  заходи  щодо  упорядкування  грошового
забезпечення військовослужбовців Збройних Сил  України"  щомісячні
надбавки військовослужбовцям., то вони не  могли  бути  зараховані
йому при нарахуванні пенсії.
 
     Крім цього, зазначеними указами  не  передбачено  перерахунку
пенсій  військовослужбовцям  у  зв'язку  із   запровадженням   цих
надбавок.
 
     Відмовляючи в задоволенні позову, суд  апеляційної  інстанцій
правильно виходив з того, що  передбачених  чинним  законодавством
підстав для проведення позивачу за період до  1  січня  2005  року
перерахунку призначеної  пенсії  з  урахуванням  премії  та  інших
надбавок немає.
 
     За  таких  обставин  судове  рішення  апеляційної   інстанцій
ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях,
не  спростовуються,  підстави  для  скасування  постановленого  по
справі судового рішення відсутні.
 
     Керуючись  ст.ст.  220-1,  223,  224,  230,231  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову апеляційного суду Закарпатської області  від  14  лютого
2006 року без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий: Цуркан М.I.
 
     Судді: Амєлін С.Є.
 
     Гурін М.I.
 
     Кобилянський М.Г.
 
     Юрченко В.В.
 
     З оригіналом звірено: Суддя: Юрченко В.В.