К/скарга №К-13939/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Шипуліна Т.М.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Маліченко Л.Т
відповідача: Мезінова О.Г.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції
у Ленінському районі м.Миколаєва (правонаступник Ленінської
міжрайонної державної податкової інспекції у м.Миколаєві)
на постанову Господарського суду Миколаївської області від
31.10.2005 р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду
від 09.02.2006 р.
у справі № 7/328/05
за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма
"Андаліт"
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у
м.Миколаєві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ППВКФ "Андаліт" звернулось з позовом до Ленінської МДПI у
м.Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень від
07.04.2005 р. №0000312303/0 та №0000302303/0.
Вимоги мотивовані тим, що оспорювані повідомлення-рішення
прийняті на підставі акту перевірки, проведеної з порушенням
вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
, при складанні акту не взято до уваги документи, що
підтверджують видачу готівки з каси та пояснення посадової особи
підприємства, податкові повідомлення-рішення складені з порушенням
встановленої форми.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від
31.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 09.02.2006 р., позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не надано
доказів на підтвердження правомірності здійснення перевірки
позивача 30.03.2005 р. до набрання чинності Законом України "Про
внесення змін та доповнень до ст.11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" , а тому в силу п.3 ст.70 КАСУ докази
одержані з порушенням закону, судом не беруться до уваги при
вирішенні спору.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
Ленінської МДПI у м.Миколаєві, у якій ставиться питання про
скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в
позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального
права.
Свої доводи скаржник обгрунтовує тим, що перевірка позивача
щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за
товари (послуги) проведена на підставі плану-графіку проведення
перевірок, затвердженого начальником інспекції
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції, просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без
змін.
У справі проведено заміну відповідача Ленінської МДПI у
м.Миколаєві правонаступником ДПI у Ленінському районі м.Миколаєва,
у зв'язку з проведеною реорганізацією податкових інспекцій.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у справі, актом перевірки №14020045/2302 від
30.03.2005 р. щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій
у сфері готівкового та безготівкового обігу у господарській
одиниці - магазин-склад, що належить позивачу, відповідачем
виявлено порушення підприємством порядку використання торгового
патенту, а саме торговий патент знаходився в недоступному, не на
видному для огляду місці, а також не забезпечено відповідність сум
готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка
зазначена у денному звіті РРО на суму 26012,99 грн.
За порушення п.1 ст.7 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та п.13 ст.3 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 175 грн. та
130064,95 грн. відповідно про що прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000312303/0, №0000302303/0 від 07.04.2005
р.
В порядку адміністративного узгодження податкові повідомлення
рішення залишені без змін, про що зазначено у рішенні про
результати розгляду скарги та доведено нові граничні строки сплати
штрафних санкцій
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з
того, що Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
плата за торговий патент відноситься до загальнодержавних податків
і зборів (обов'язкових платежів), що є підставою для поширення як
на плату за патент так і на штрафні санкції порядку їх погашення,
встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Iнструкцією "Про порядок застосування
штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби" визначено правила оформлення акту щодо виявлених фактів
порушень податкового та іншого законодавства.
Перевіряючі, не заперечуючи наявність у позивача торгового
патенту, не взяли до уваги пояснення останнього, що у
складі-магазині здійснювався ремонт, внаслідок чого торговий
патент було прибрано із місця, де він був розміщений, а тому не
можна вважати, що підприємством порушено порядок використання
торгового патенту.
Крім того, перевірки в межах повноважень податкових органів,
визначених Законом України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
віднесені до позапланових лише Законом
України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, які набрали
чинності з 31.03.2005 р. Тобто до внесення змін до ст.11 Закону
України "Про держану податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
контролюючий орган мав керуватися Указом Президента України "Про
деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності"
( 817/98 ) (817/98)
. У зв'язку з чим акт перевірки в якому відповідачем
встановлено порушення вимог Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення
визнані судами такими, що не відповідають вимогам чинного
законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і,
відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної
норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та здійснюватись у
відповідності з приписами ст. 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну
податку службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової
служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених
законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у
встановленому законом порядку.
Ст.11-1 Закону України "Про державну податку службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
передбачені підстави та порядок проведення
органами державної податкової служби планових і позапланових
виїзних перевірок. Які стосуються лише своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів
(обов'язкових платежів).
Здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання
порядку ведення розрахунків за товари (послуги), відповідно до
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
не
відноситься до наведених у ст.13 видів податків і зборів
(обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Тобто перевірки, які здійснюються з метою контролю за
дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків
за товари (послуги) не підпадають під дію вимог, встановлених
ст.11-1 Закону України "Про державну податку службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
, оскільки при їх проведенні державними податковими
органами не здійснюється перевірка своєчасності, достовірності,
повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових
платежів).
Лише з прийняттям Закону України від 25.05.2005 р. "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
та деяких інших законодавчих актів України",
яким статтю 11-1 Закону України "Про державну податку службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
доповнено частиною 7, якою передбачено, що
позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах
повноважень податкових органів, визначених законами України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, а в інших випадках - за рішенням суду.
Враховуючи, що встановлення законом перед органами державної
податкової служби завдань визначених ст.ст.2, 8-10 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та
закріплення повноважень для їх вирішення у ст.11 цього Закону за
відсутності встановленого на той час законом порядку реалізації
повноважень не могло бути перешкодою для виконання покладених
завдань, суд має перевірити, чи використовувались повноваження
державною податковою інспекцією з тією метою, з якою вони надані,
з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття
рішення.
Під час розгляду, судами попередніх інстанцій не дана оцінка
доводам відповідача, що 30.03.2005 р. посадовими особами
податкового органу на підставі плану-графіку проведення перевірок,
затвердженого начальником інспекції, та посвідчень на проведення
перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у
сфері готівкового та безготівкового обігу, здійснена перевірка
позивача щодо контролю за порядком проведення готівкових
розрахунків за товари (послуги), в результаті якої виявлені
порушення підприємством вимог п.13 ст.3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме
незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті
реєстратора розрахункових операцій, та п.1 ст.7 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, а саме порушення порядку використання торгового
патенту.
Порядок використання торгового патенту визначений ст.7 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, зокрема, торговий патент повинен бути розміщений на
фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля
касового апарату. За порушення цієї вимоги щодо порядку
використання торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності
відповідно до ст.8 цього Закону сплачує штраф у розмірі вартості
торгового патенту за один календарний місяць.
Дані приписи не містять будь-яких виключень щодо порядку
використання торгового патенту, у зв'язку з чим, незрозумілим є
висновок суду, що у магазині-складі позивача одночасно
здійснювався ремонт, внаслідок чого торговий патент було прибрано
із місця, де він був розміщений, а тому не можна вважати, що
підприємством порушено порядок використання торгового патенту.
Крім того, суди попередніх інстанцій правильно дійшовши
висновку, що застосовані оспорюваних податковим
повідомленням-рішенням штрафні санкції за порушення Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності"не ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
є податковими зобов'язаннями та не
можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому
оспорюване повідомлення-рішення, видане відповідачем з
перевищенням його повноважень, не відповідає встановленому
законодавством порядку притягнення до відповідальності за таке
правопорушення, при цьому не дали оцінки тому, що податковий орган
не позбавлений права застосувати до позивача фінансові санкції за
виявлені ним порушення у встановленому законом порядку.
Наведені порушення норм матеріального та процесуального
права, призвели до прийняття неправильних судових рішень та в
силу положень ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
не можуть бути
усунені судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим постановлені у
справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи, та в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ДПI у Ленінському районі м.Миколаєві
задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Миколаївської області від
31.10.2005 р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду
від 09.02.2006 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Т.М.Шипуліна
Повний текст ухвали складено 29.11.2006 р.