ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Мудрицькій Ю. В., за участю представника
відповідача Лобач Л. В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Головного
управління МНС України в Полтавській області та ОСОБА_1на рішення
Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05
грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного
управління МНС України в Полтавській області про оскарження дій
посадових осіб по розгляду його рапорту про звільнення, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
Головного управління МНС України в Полтавській області про
визнання неправомірними дій посадових осіб при його звільненні зі
служби, про внесення змін до підстав звільнення у наказі про його
звільнення зі служби в МНС, виплати грошового та речового
забезпечення, виплати грошової допомоги при звільненні у розмірі
50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний
рік служби.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області
від 25 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Полтавської області від 05 грудня 2005 року, позов задоволено
частково. Визнано бездіяльність посадових осіб ГУ МНС України в
Полтавській області в невиданні наказу про звільнення ОСОБА_1 з
14.01.2004 року - неправомірною. Зобов'язано відповідача виплатити
позивачу грошове та речове забезпечення за встановленими нормами
за час вимушеного прогулу з 14.01.2004 року по 31.03.2004 року
включно.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05
грудня 2005 року, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення
по суті позовних вимог.
У касаційній скарзі ГУ МНС України в Полтавській області
просить змінити рішення Комсомольського міського суду Полтавської
області від 25 травня 2005 року та скасувати ухвалу апеляційного
суду Полтавської області від 05 грудня 2005 року, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права, та постановити нове
рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач працював в органах внутрішніх
справ з 19.12.1985 року, з 10.04.1995 року його призначено на
посаду старшини 21-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по
охороні м. Комсомольська. 14.10.2003 року позивач подав рапорт про
звільнення зі служби на пенсію за вислугою років з 14.01.2004 року
з призначенням пенсії.
21.11.2003 року кадрова комісія розглянула рапорт та
роз'яснила позивачу, що згідно статті 65 Положення про проходження
служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ
(далі - Положення), яким регламентовано порядок звільнення зі
служби в державній пожежній охороні, підстави звільнення зі
служби, зазначеної в рапорті позивача "за вислугою років" немає. В
зв'язку з цим рапорт ОСОБА_1 відповідачем задоволений не був, він
був звільнений з МНС Наказом начальника ГУ МНС у Полтавській
області 01.04.2004 р. на підставі п. 63 "ж" Положення (за власним
бажанням).
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що
звільнивши позивача за власним бажанням, відповідач діяв
відповідно до п.63 Положення, яким встановлено вичерпний перелік
підстав для звільнення, тому права на звільнення за вислугу років
у ОСОБА_1 не було і така підстава звільнення Положенням взагалі не
передбачена.
Також суди вірно встановили, що відповідач повинен виплатити
ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за
час вимушеного прогулу з 14.01.2004 року по день звільнення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) (2011-12)
держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та
інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість
громадян України у військовій службі. Оскільки ОСОБА_1 не був
звільнений з посади з вини відповідача з 14.01.2004 р. на підставі
своєчасно поданого рапорту, то суди першої та апеляційної
інстанцій правильно зобов'язали відповідача виплатити йому грошове
та речове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного
прогулу з 14.01.2004 року по день звільнення.
Вимоги позивача ОСОБА_1 про виплату йому грошової допомоги
при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за
кожний повний календарний рік служби - не відповідають фактичним
обставинам по справі і не грунтуються на законі.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційні
скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги Головного управління МНС України в
Полтавській області та ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05
грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного
управління МНС України в Полтавській області про оскарження дій
посадових осіб по розгляду його рапорту про звільнення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.