ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Iменем України
УХВАЛА
"22" листопада 2006 р. Справа № А-03/151-05
к/с №К-11297/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.,
Суддів Конюшка К.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Ланченко Л.В.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання Буряк I.В.
за участю представників:
позивача: Задорожна О.В., в. о. голови правління
паспорт серії НОМЕР_1
відповідача Мазур В.С., дов. від 15.09.2006р.
№ 8954/10/10-025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському
районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду
від 09.08.2005р.
та рішення господарського суду Харківської області
від 22.06.2005р.
у справі № А-03/151-05
за позовом Державного відкритого акціонерного
товариства "Харківкнига"
до Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Державне відкрите акціонерне товариство "Харківкнига"
(надалі - позивач, ДВАТ "Харківкнига") звернулось до
Господарського суду Харківської області із позовом до Державної
податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (надалі -
відповідач, ДПI у Ленінському районі м. Харкова) про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.04.2005р. №
0002482310/3.
Заявою про уточнення позовних вимог ДВАТ "Харківкнига"
просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у
Ленінському районі м. Харкова від 13.10.2004р. № 0002482310/0, від
15.11.2004р. № 0002482310/1, від 24.01.2005р. № 0002482310/2 та
від 06.04.2005р. № 0002482310/3.
Рішенням Господарського суду Харківської області з
урахуванням уточнення до позовних вимог (суддя - Подобайло З.Г.)
від 22.06.2005р., залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду (головуючий - Філатова Ю.М.,
судді: Бондаренко В.П., Сіверіна В.I.) від 09.08.2005р. у справі №
А-03/151-05 позов задоволено частково, визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Харкова від 24.01.2005р. № 0002482310/2 про
визначення податкового зобов'язання у розмірі 120 656,97 грн., від
06.04.2005р. № 0002482310/3 про визначення податкового
зобов'язання у розмірі 120 656,97 грн., в частині позовних вимог
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI у
Ленінському районі м. Харкова від 13.10.2004р. № 0002482310/0 та №
0002482310/1 - відмовлено, стягнуто з Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м.Харкова на користь позивача 42,50
грн. - державного мита та 59,00 грн. судових витрат.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що висновки акту
перевірки на підставі якого відповідачем прийнято оспорювані
податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного
законодавства України, а в частині відмови у задоволенні позовних
вимог тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є
відкликаними, тому вимоги про визнання їх недійсними задоволенню
не підлягають.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова,
не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, звернулась до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від
09.09.2005р. № 6799/10/10-025, в якій просить судове рішення
господарського суду апеляційної інстанцій скасувати та прийняти
нове рішення, яким в позові відмовити.
Скаржник, мотивував свою касаційну скаргу тим, що
господарським судом апеляційної інстанцій порушено норми
матеріального права, а саме п. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та п. 17 Постанови
Кабінету Міністрів України "Про Методику розрахунку і порядок
використання плати за оренду державного майна" ( 786-95-п ) (786-95-п)
.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у
справі № А-03/151-05 касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м.Харкова разом із матеріалами
справи № А-03/151-05 передано для розгляду Вищому
адміністративному суду України.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких доводи
скаржника вважає необгрунтованими та просить у задоволенні
касаційної скарги відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні суду касаційної
інстанції підтримав мотивацію, викладену у касаційній скарзі та
просив судові рішення господарських судів попередніх інстанцій
скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог повністю.
Представник позивача з мотивів, викладених у наданих до суду
касаційної інстанції запереченнях, проти доводів скаржника
заперечував, судові рішення господарських судів першої та
апеляційної інстанцій вважає обгрунтованними та просить залишити
їх без змін, а касаційну скаргу ДПI у Ленінському районі м.
Харкова - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, судова колегія
Вищого адміністративного суду України з'ясувала наступне.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.
Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.10.2004р. №
0002482310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за
платежем плата за оренду цілісних майнових комплексів у загальному
розмірі 194 140,78 грн., у тому числі за основним платежем - 132
161,38 грн. та 61 979,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Надалі в процесі адміністративного узгодження даного
податкового повідомлення рішення, відповідно до п.5.2.2 ст.5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, ДПI у Ленінському районі м. Харкова було прийнято
податкове повідомлення-рішення від 13.10.2004р. № 0002482310/1,
яким первинне податкове повідомлення рішення було частково
скасовано та визначено ДВАТ "Харківкнига" податкове зобов'язання
за платежем плата за оренду цілісних майнових комплексів у
загальному розмірі 176 884,18 грн. у тому числі за основним
платежем - 120 656,97 грн. та 56 227,21 грн. - штрафних
(фінансових) санкцій.
Позивач, не погоджуюч ись із винесенним податковим
повідомленням-рішенням, оскаржив його до Державної податкової
адміністрації у Харківській області, яка за результатами розгляду
скарги ДВАТ "Харківкнига", часково скасувала попередні податкові
повідомлення-рішення та ДПI у Ленінському районі м. Харкова було
прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2005р. №
0002482310/2 про визначення податкового зобов'язання ДВАТ
"Харківкнига", за платежем плата за оренду цілісних майнових
комплексів у загальному розмірі 120 656,97 - за основним платежем.
Повторна скарга позивача до Державної податкової
адміністрації України була залишена без задоволення, а прийняті
податкові повідомлення рішення - без змін.
За результатами розгляду вищеназваної повторної скарги
відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення
06.04.2005р. № 0002482310/3 про визначення податкового
зобов'язання ДВАТ "Харківкнига", за платежем плата за оренду
цілісних майнових комплексів у загальному розмірі 120 656,97 - за
основним платежем.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі
висновків акту перевірки ДПI у Ленінському районі м.Харкова від
11.10.2004р. № 500/23-104 "Акт перевірки ДВАТ "Харківкнига" з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства
України за період з 01.04.2001р. по 30.06.2004р."
Даним актом були встановлено порушення позивачем вимог п.2
ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, за результатами перевірки донараховано 30%
орендної плати у сумі 132 161,78 грн.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України,
перевіривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
на підставі встановлених фактичних обставин, приходить до висновку
про необгрунтованість правової позиції скаржника, виходячи з
наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
позивачем протягом періоду, що перевірявся надавались в оренду
основні засоби підприємства, а саме складські приміщення, при
цьому підприємство позивача не перераховувало до бюджету 30% суми
орендної плати.
Згідно статуту ДВАТ "Харківкнига" засновником останнього є -
Держава, частка державної власності в статутному фонді
підприємства 100%. Крім того, згідно статуту позивача останнє було
державним підприємством, а з 21.02.2001р. відповідно до свідоцтва
про державну реєстрацію СПД перетворено на відкрите акціонерне
товариство у порядку корпоратизації.
Правова позиція господарських судів першої та апеляційної
інстанцій грунтується на тому, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст.
2 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, що
діяла на момент виникнення спірних правовідносин) окремими видами
підприємств були господарське товариство та державне підприємство.
За змістом ст. 12 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
(із врахуванням змін та доповнень)
товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і
учасниками у власність.
Згідно п.1 ч.1 ст. 85 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, товариство - є власником майна, переданого йому
засновниками і учасниками як внески.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.63, названого кодексу, державне
підприємство діє на основі державної власності.
Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, цей закон регулює:
- організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду
майна державних підприємств та організацій, підприємств,
заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або
перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх
структурних підрозділів;
- майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо
господарського використання державного майна, майна, що належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Таким чином, господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій встановлено, що майно, яке позивач здавав у оренду
увійшло до його статутного фонду як господарського товариства,
тому воно не може бути об'єктом оренди у розумінні Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України поділяє
таку точку зору і відзначає, що якщо майно увійшло до статутних
фондів господарських товариств, на нього не розповсюжується сфера
дії нормативно-правового припису ст. 19 коментованого вище закону.
Таким чином твердження відповідача про обов'язок позивача
нараховувати та сплачувати 30% орендної плати до Державного
бюджету за оренду майна, яке було передано у власність
товариства - є необгрунтованим.
В частині судових рішень, де у задоволенні позовних вимог
відмовлено, судовими інстанціями цілком обгрунтовано зроблено
висновок, що оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення
рішення є відкликаними, тобто не порушують права та законні
інтереси ДВАТ "Харківкнига", підстав для задоволення позову у цій
частині не вбачається.
В зв'язку із цим, судова колегія Вищого адміністративного
суду України дійшла до висновку про правильність застосування норм
чинного законодавства України та обгрунтованість висновків до яких
дійшли попередні судові інстанції, підстав для скасування судових
рішень не встановлено.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого
адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті
судових рішень у справі № А- 03/151-05 господарські суди першої та
апеляційної інстанції дійшли вичерпних юридичних висновків щодо
встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних
правовідносин сторін норми матеріального права, порушень норм
процесуального права теж не встановлено.
За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 09.09.2005р. №
6799/10/10-025 підлягає залишенню без задоволення, а рішення
господарського суду Харківської області від 22.06.2005р. та
постанова Харківського апеляційного господарського суду від
09.08.2005р. у справі № А-03/151-05 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Харкова від 09.09.2005р. № 6799/10/10-025 на
рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2005р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.08.2005р. у справі № А-03/151-05 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від
22.06.2005р. та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 09.08.2005р. у справі № А-03/151-05 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Нечитайло О.М.,
Судді Конюшко К.В.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Шипуліна Т.М.