К/скарга №К-11024/06 ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Шипуліної Т.М.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Стиранки I.Є.
відповідача 1:Бисикало Т.А.
відповідача 2: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Алушті АР Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 14.11.2005 р. та рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 24.06.2005 р.
у справі №2-15/525-2005
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат
"Море"
до 1. Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим;
2. Відділення державного казначейства у м.Алушті
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Пансіонат "Море" звернулось з позовом до ДПI у
м.Алушта, ВДК у м.Алушта про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень №0000362301/1/1051, №0000352301/1/1052,
№0000382301/1/1049, №0000732301/1/1050 від 01.04.2004 р. та про
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 1766654 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
24.06.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 14.11.2005 р., позов
задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове
повідомлення-рішення №0000362301/1/1051 від 01.04.2004 р., визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000352301/1/1052 від
01.04.2004 р., в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000382301/1/1049 від 01.04.2004 р.
провадження у справі припинено, стягнуто з Державного бюджету на
користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 1766651 грн.
за період з липня 2002 р. по вересень 2003 р., стягнуто судові
витрати. В решті позову відмовлено.
Відповідачем-1 подано касаційну скаргу, у якій ставиться
питання про скасування судових рішень, з підстав порушення норм
матеріального права, та про прийняття нового рішення про відмову в
задоволенні позову.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без
змін.
Відповідач-2 представників у судове засідання касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим
повідомлення. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведена планова комплексна документальна
перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового і
валютного законодавства за період з 01.07.2002 р. по 30.09.2003 р.
за результатами якої складено акт №15/23-2-8/19011733/387 від
03.03.2004 р.
Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог
чинного законодавства України про оподаткування, що виразилося в
завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 820908 грн.,
заниженні податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 161218 грн.,
заниженні податкових зобов'язань по платі за землю в сумі 7478
грн., заниженні податкових зобов'язань по збору на розвиток
рекреаційного комплексу в сумі 4250 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкові
повідомлення-рішення від 04.03.2004 р. №0000362301/0/387,
№0000382301/0/0/391, №0000732301/0/390, №0000352301/08392.
В результаті адміністративного узгодження податкове
повідомлення-рішення №0000382301/0/0/391 від 04.03.2004 р. в
частині суми плати за землю в розмірі 5,33 грн. скасовано.
За наслідками розгляду скарги прийняті податкові
повідомлення-рішення від 01.04.2004 р. № 0000362301/1/1051 про
зменшення по картці лицьового рахунку позивача бюджетного
відшкодування по ПДВ в загальній сумі 820908 грн.,
№0000352301/1/1052 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ
в сумі 241827 грн., №0000382301/1/1/1049 про визначення податкових
зобов'язань по платі за землю в сумі 11217 грн.,
№0000732301/1/1050 про визначення податкових зобов'язань по збору
на розвиток рекреаційного комплексу в сумі 6375 грн.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закон України "Про ПДВ")
податковий кредит звітного періоду складається з сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва і основних
фондів або нематеріальних активі, які підлягають амортизації.
Суми ПДВ сплачені (нараховані) платником податку в звітному
періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, які
підлягають амортизації, включаються в склад податкового кредиту
такого звітного періоду, незалежно від строків введення в
експлуатацію основних фондів, а також того, чи мав платник
податку обороти які підлягають обкладенню податком протягом такого
звітного періоду.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до податкового кредиту
будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими
накладними.
Враховуючи, що податковий кредит за листопад 2002 р. -
вересень 2003 р. повністю підтверджується податковими накладними,
іншими матеріалами справи, які досліджувались судом, висновком
судово-бухгалтерської експертизи від 29.11.2004 р. №19, судова
колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про
правомірність його формування позивачем обгрунтованими.
Позивач здійснював операції з продажу послуг в рамках
цивільно-правових угод - договорів про надання туристичних послуг
з фірмами-нерезидентами.
Критерії визначення бази оподаткування встановлені п.4.2 п.4
Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Перевіркою також було встановлено, що до бази оподаткування
ПДВ позивачем включені суми знижок, наданих споживачам туристичних
послуг на підставі договорів, порушень у сфері ЗЕД не встановлено.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
відносини підприємств з іншими підприємствами,
організаціями та громадянами у всіх сферах господарської
діяльності здійснюються на основі договору.
Підприємства вільні в виборі предмету договору, визначення
зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин,
які не суперечать законодавству України.
В договорах на надання туристичних послуг визначена вартість
послуг з врахуванням ПДВ, який був включений позивачем в базу
оподаткування.
З врахуванням викладеного суди дійшли вірного висновку, що
база оподаткування ПДВ по операціях з продажу послуг нерезидента
повинна визначатись відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України
"Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підстави для висновків про заниження
податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 5887,20 грн. за
період з травня по вересень 2003 р. по операціям з реалізації
путівок за цінами нижче собівартості споживачам, не зареєстрованим
як платники ПДВ, відсутні.
Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
якщо основні виробничі або невиробничі фонди
ліквідовуються по самостійному рішенню платника податку, така
ліквідація в цілях оподаткування розглядається як продаж таких
основних виробничих або невиробничих фондів за звичайними цінами,
які діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи
1 - за звичайними цінами, але не менше за їх балансову вартість.
Правила цього пункту не розповсюджуються на випадки, коли
така ліквідація пов'язана з їх знищенням або руйнуванням внаслідок
обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація
здійснюється без згоди платника податку, зокрема у разі крадіжки
основних фондів, або коли платник надає податковому органу
відповідних документ про знищення, розбирання або перетворення
основного фонду іншим способами, внаслідок чого основний фонд не
може використовуватися в майбутньому по первинному призначенню.
Як встановлено у справі, позивачем прийнято рішення про
списання (ліквідацію) котельної у зв'язку з неможливістю її
використання в майбутньому за призначенням, що підтверджується
актом на списання основних засобів форми ОС-3 від 10.01.2003 р.,
залишковою вартістю 1922 грн. та висновком комісії.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про відсутність у
відповідача підстав для висновку про заниження податкового
зобов'язання з ПДВ за березень 2003 р. в сумі 384,4 грн. у зв'язку
з заниженням обороту оподаткування на суму балансової вартості
будівлі котельної, ліквідованої актом списання основних засобів по
самостійному рішенню підприємства. Такі висновки узгоджуються з
роз'ясненнями даними в листі ДПА України №2235/6/16 від 06.05.2001
р. "Про податок на додану вартість".
Основна діяльність позивача згідно статуту та даних ЄДРПОУ
полягає в наданні туристичних та екскурсійних послуг. Позивачем
укладено договір оренди від 16.08.2001 р. з "Canal Tradіng
Assocіates, Inc" про оренду судна "Храброе Сердце" строком на
п'ять років з часу видачі сертифіката прийняття. Додатковою угодою
№1 до даного договору строк оренди продовжено на два роки. Судно
"Храброе Серце" знаходиться на балансі позивача з грудня 2003 р.,
з січня 2004 р. проводиться нарахування амортизаційних
відрахувань, що підтверджується даними бухгалтерського обліку.
Правомірність формування податкового кредиту за витратами,
пов'язаними з ремонтом та утриманням судна підтверджено рішенням
суду у справі №2-7/14075-2003 р. Таким чином, включення сум ПДВ,
сплачених позивачем у вартості витрат з утримання і ремонту судна,
до податкового кредиту у розмірі 34059,55 грн. здійснено у
відповідності з вимогами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про
ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Оскільки завищення податкового кредиту з ПДВ в квітні 2003 р.
на суму 696,65 грн. і в серпні 2003 р. на суму 7479,60 грн.
знайшло своє підтвердження під час судового розгляду,
підтверджується висновками судово-бухгалтерської експертизи, та не
заперечується позивачем, податкове повідомлення-рішення №
0000362301/1/1051 від 01.04.2004 р. в цій частині визнанню
недійсним не підлягає.
Пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено право платника податку на податковий кредит незалежно
від термінів введення в експлуатацію основних фондів, на дату
здійснення першої з подій, тобто на дату списання засобів з
банківського рахунку платника податків в оплату виконаних робіт,
пов'язаних з будівництвом і спорудженням основних фондів, крім
того, в податковий кредит дозволяється включати податок на додану
вартість за наявності податкової накладної (пп.7.4.5).
Причиною виникнення від'ємного значення ПДВ стало включення
позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих)
у зв'язку з фінансуванням робіт по будівництву медичного центру і
інших об'єктів основних фондів на загальну суму 933621,07 грн.
Оплата за договорами підряду здійснювалась позивачем шляхом
авансування робіт з будівництва, оплачувалось поетапне виконання
робіт, яке підтверджується актами виконаних робіт і податковими
накладними. Виконані та оплачені роботи за результатами звітного
періоду враховувались як витрати на спорудження цих основних
фондів.
З врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення
позивачем до податково кредиту ПДВ, сплаченого (нарахованого) у
зв'язку з спорудженням основних фондів, які не введені в
експлуатацію.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, суми податку, що підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у
зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено у разі, коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої
та апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, з
врахуванням висновків судово-бухгалтерської експертизи, дійшли
висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо здійснення
бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1766651 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301/1/1049 від
01.04.2004 р., доказів прийняття якого відповідачем суду не
надано, судова колегія погоджується, що провадження у справі в цій
частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету
спору.
Доводи касаційної скарги відповідача-1 не беруться до уваги,
оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи,
встановлених судом.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових
рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті АР
Крим залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 24.06.2005 р. та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2005
р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Т.М.Шипуліна
Повний текст ухвали складено 27.11.2006 р.