ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Гончар Л. Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб
Державної податкової адміністрації України, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської
області від 26 грудня 2003 року скарга задоволена. Зобов'язано
Державну податкову адміністрацію України звільнити ОСОБА_3 та
ОСОБА_7 від присвоєних ідентифікаційних номерів платників податків
та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано Державну податкову
адміністрацію України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від прийняття ідентифікаційних номерів
платників податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано
Державну податкову адміністрацію України зробити в паспортах
вищевказаних осіб відмітку про наявність у них права здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. Стягнуто з
Державної податкової адміністрації України на користь держави мито
в розмірі 8,50 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 березня
2004 року апеляційна скарга ДПА України задоволена частково.
Виключено з резолютивної частини рішення Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2003 року
вказівку про стягнення з ДПА України державного мита на користь
держави. В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2003 року та
ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2004
року ДПА України ставить питання про скасування судових рішень в
зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в
задоволенні скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Задовольняючи скаргу, суд дійшов обгрунтованого висновку, що
відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр
фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через свої релігійні або інші
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера
та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для зміни, скасування судового рішення,
залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у
справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України
залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2003 року та
ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2004
року - без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) Л. Я. Гончар
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска