ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представників позивача Левченка О.В., Добриніної
О.О., представника відповідача Мотрончук А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до
Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції
(ОДПI) про зобов'язання вчинити дії
у с т а н о в и л а :
У серпні 2003 року позивач звернувся в суд з позовом до
Орджонікідзевської ОДПI про зобов'язання скасувати в особовому
рахунку платника пеню з податку на додану вартість в сумі 2 381
085, 78 грн., нараховану на підставі рішення Державного
казначейства України № 24-06-018 від 20 травня 2002 року про
скасування протоколу взаємозаліку.
Зазначали, що рішенням господарським суду Дніпропетровської
області від 10.02.2000 року визнано дійсним взаємозалік від
05.11.1996 р. між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", ДП "Ребар
Україна" та ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" на суму 3 000 000 грн. у
зв'язку з чим ДПI у м. Орджонікідзе зобов'язано поновити в
особовому рахунку товариства положення, яке існувало до 25 березня
1999 року, тобто зменшити суму податкових зобов'язань по податку
на додану вартість на 3 000 000 грн. за рахунок збільшення суми
бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на таку ж
суму.
У липні 2002 року ОДПI повідомила, що рішенням Державного
казначейства України № 24-06-018 від 20 травня 2002 року скасовано
протокол взаємозаліку №3206 від 05.11.1996 р., а у серпні
податковим органом, на підставі зазначеного рішення, в особовому
рахунку підприємства з податку на додану вартість нарахована пеня
в сумі 2 381 085, 78 грн.
Посилаючись на те, що рішенням господарського суду м. Києва
від 3 лютого 2003 р. визнано недійсним рішення Державного
казначейства України №24-06/018 від 20 травня 2002 року, а ОДПI
відмовила у відновленні в особовому рахунку ПДВ на суму 3 000 000
грн. та не списує 2 381 085, 78 грн. пені, - просили зобов'язати
податковий орган скасувати нарахування пені з ПДВ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2
березня 2004 року позов був задоволений.
Ухвалою того ж суду від 20 січня 2005 року ОДПI відмовлено у
перегляді постановленого рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 6 квітня 2005 року, залишеною без змін постановою Вищого
господарського суду України від 4 серпня 2005 року, ухвала
господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2005
року та рішення цього ж суду від 2 березня 2004 року скасовані, а
у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20 жовтня 2005 року заява ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК"
про перегляд рішення від 6 квітня 2005 року за нововиявленими
обставинами залишена без задоволення.
У касаційній скарзі ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК", з
посиланням на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить постанови Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 6 квітня 2005 року та від 20
жовтня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 3 березня 2004 року та 20 січня 2005
року залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на них,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.245 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути
переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для
перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
істотні для справи обставини, що не були і не могли бути
відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо
неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку
експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів
або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або
необгрунтованого рішення;
встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини
судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне
або необгрунтоване рішення;
скасування судового рішення, яке стало підставою для
прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить
переглянути;
встановлення Конституційним Судом України неконституційності
закону, іншого правового акта чи їх окремого положення,
застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не
виконано.
За правилами ст.112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі якої
позивач звернувся із заявою, суд може переглянути прийняте ним
судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими
обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути
відомі заявникові.
Звернувшись із заявою про перегляд судових рішень, ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" зазначив у
якості нововиявленої ту обставину, що постановою Вищого
господарського суду України у справі №23/208 від 21 липня 2005
року були скасовані постанова Запорізького апеляційного
господарського суду від 09.03.2005 року та рішення господарського
суду Запорізької області від 16.11.2004 року в частині визнання
недійсними п.п. 5, 6 протоколу взаємозаліку №3206 від 05.11.1996
року, тобто пунктів щодо проведення Головним управлінням
Державного казначейства України та ДПI в Дніпропетровській області
суми взаємозаліку в бухгалтерському обліку як надходження до
бюджету, а також погодження цього протоколу з органами Державного
казначейства України, місце вими фінансовими органами та
податковими органами.
Відмовивши у задоволенні заяви, апеляційний суд правильно
зазначив, що наведена в її обгрунтування підстава, у розумінні
згаданих законів, не є нововиявленою.
Так, рішеннями господарського суду Запорізької області від
16.11.2004 року та Запорізького апеляційного господарського суду
від 09.03.2005 року визнано недійсним на підставі ст.48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
протокол взаєморозрахунків від 05.11.1996 року №3206
між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", фірмою
ДП "Ребар Україна", ВАТ "Запорізький завод феросплавів" та
ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" і зобов'язано сторони привести
бухгалтерський облік відносно суми 3 000 000 грн. у стан, який мав
місце на 05.11.1996 року.
Скасувавши згадані рішення судів частково, Вищий
господарський суд України в постанові від 21 липня 2005 року
зазначив, що положення п.п. 5,6 протоколу №3206 від 05.11.1996
року знаходяться поза межами цивільно-правового регулювання і
стосуються виконання органами державного управління функцій у
сфері регулювання бюджетних та податкових правовідносин.
За обставин недійсності угоди взаємозаліку, чинність її
вторинних пунктів 5 та 6 є формальна, істотного значення для
справи не має, оскільки не є фактичними даними, що в
установленому порядку спростовують факти, які було покладено в
основу судового рішення.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не
спростовують, оскільки зводяться до помилкового твердження про
можливість вчинення управлінських дій на виконання умов угоди,
визнаної судом недійсною.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -
без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 20 жовтня 2005 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г.Кобилянський
М.I.Гурін
В.В.Юрченко