ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"16" листопада 2006 р. №К-8805/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Костенка М.I.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: 1.Сокольський В.В. (дов. від 10.11.2006 р.
№30/685);
2.Добренко Л.Г. (дов. від 05.06.2006 р. №30/447);
3.Псалтирьова Т.Т. (дов. від 14.02.2005 р. №30/317);
4.Переяславська М.В. (дов. від 10.11.2006 р. №30/684);
відповідача: 1.Яковенко Є.О. (дов. від 14.11.2006 р.
№10071/7/10-023);
2.Самойленко Т.В. (дов. від 05.06.2006 р. №4726/7/10-022);
3.Кваша Т.М. (дов. від 14.11.2006 р. №10074/7/10-023);
4.Білоножко А.П. (дов. від 05.06.2006 р. №729/7/10-022);
5.Симонов С.В. (дов. від 14.11.2006 р. №10072/7/10-023)
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.05.2006 р.
у справі №27/235
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат"
до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - позивач, ВАТ
"Марганецький ГЗК") звернулось до Господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Марганецької об'єднаної
державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач,
Марганецька ОДПI) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 19.10.2004 р. №0000532301/2.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.01.2005 р. у справі №27/235 (суддя Татарчук В.О.) позовні
вимоги ВАТ "Марганецький ГЗК" задоволено; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Марганецької ОДПI від 19.10.2004 р.
№0000532301/2.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.05.2005 р. у справі №27/235 (головуючий суддя - Шуба
I.К., судді Кузнецова I.Л., Чимбар Л.О.) скасовано рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р.; в
задоволенні позовних вимог ВАТ "Марганецький ГЗК" відмовлено.
ВАТ "Марганецький ГЗК" не погоджуючись з постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005
р у справі №27/235 подало касаційну скаргу, в якій просить
скасувати вищезазначену постанову, з підстав порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права;
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
13.01.2005 р. залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін
та розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ
"Марганецький ГЗК" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2004 р.
Марганецькою ОДПI прийнято податкове повідомлення-рішення
№000532301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування
з податку на додану вартість: за лютий 2004 р. - 5 849 220,00
грн., за квітень 2004 р. - 11 406 905,00 грн. та 1 086 759,00
грн., за червень 2004 р. - 15 112 287,00 грн. та 1 092 356,00
грн., за серпень 2004 р. - 23 913 767,00 грн.
В результаті апеляційного узгодження податкового
повідомлення-рішення від 10.08.2004 р. №0000532301/0 та на
підставі рішення Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області від 19.10.2004 р. №28649/10/25-008
Марганецькою ОДПI прийнято податкове повідомлення-рішення від
19.10.2004 р. №0000532301/2, яким виявлено позивачу зменшено суму
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за квітень
2004 р. - 9 085 247,00 грн., за травень 2004 р. - 12 970 512,00
грн., за червень 2004 р. - 7 846 641,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення рішення від 19.10.2004 р.
№0000532301/2 прийнято Марганецькою ОДПI на підставі акту "Про
результати позапланової перевірки ВАТ "Марганецький ГЗК" з питання
підтвердження відшкодування податку на додану вартість з бюджету
за лютий, квітень, травень та червень 2004 року" від 10.08.2004 р.
№725/230/00190911 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що в лютому, березні, квітні та
червні 2004 р. ВАТ "Марганецький ГЗК" ввозило на митну територію
України імпортне телекомунікаційне обладнання, сплату податку на
додану вартість за яке було відстрочено шляхом оформлення
податкових векселів, які в подальшому погашені шляхом включення по
податкових декларацій за березень, квітень, травень 2004 р. та
збільшення чистої суми податкових зобов'язань за ці періоди на 9
085 247,00 грн., 13 289 132,00 грн. та 7 646 641,22 грн.
В квітні, травні, червні 2004 р. відповідні суми податку
віднесені ВАТ "Марганецький ГЗК" до складу податкового кредиту, що
призвело до виникнення у позивача від'ємного значення податку на
додану вартість.
Актом перевірки також встановлено, що отримане обладнання
передано ВАТ "Марганецький ГЗК" до Закритого акціонерного
товариства "Українські ра діосистеми" (далі по тексту - ЗАТ
"Українські радіосистеми") в оперативний лізинг за актами
прийому-передачі від 06.02.2004 р. №4, від 13.02.2004 р. №5, від
18.03.2004 р. №6 та від 30.042004 р. №7 згідно договору від
01.09.2003 р. №239.
На думку відповідача, з урахуванням положень п. 4.3 ст. 4,
п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
вартість
придбаного обладнання не відноситься до складу валових витрат
виробництва та не підлягає амортизації, оскільки не
використовується у власній господарській діяльності, а тому
позивач не мав права відносити до податкового кредиту вказані
суми.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовляючи в
задоволенні позовних вимог ВАТ "Марганецький ГЗК" виходив з того,
що позивачем безпідставно і всупереч положенням п.п. 7.4.1 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 1.3.2 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
віднесено у
квітні, травні та червні 2004 р. до складу податкового кредиту
суму у розмірі 29 702 400,00 грн., оскільки передача позивачем
придбаного обладнання ЗАТ "Українські радіосистеми" на підставі
договору оперативного лізингу від 01.09.2003 р. №239, відсутність
актів введення такого майна в експлуатацію та неотримання вартості
лізингових платежів свідчить про те, що ВАТ "Марганецький ГЗК" не
мало наміру використовувати відповідне обладнання у власній
господарській діяльності, в т.ч. і у діяльності по наданню майна в
оперативний лізинг.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не
погоджується з такою думкою суду апеляційної інстанції виходячи з
наступного.
Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(тут і далі по
тексту нормативно-правові акти в редакції, що діяла на момент
виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та
обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які
придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що господарська
діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання
доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі
коли безпосередня участь такої особи в організації такої
діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Так, судом першої інстанції встановлено:
1) 01.09.2003 р. між ВАТ "Марганецький ГЗК" та ЗАТ
"Українські радіосистеми" укладено договір №239 оперативного
лізингу комплексів телекомунікаційного GSM - обладнання і
програмного забезпечення цифрових електронних систем комутації за
умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів
(т. 1 а.с. 72-77);
2) вартість лізингових платежів згідно з актами
здачі-приймання робіт за серпень, вересень, жовтень 2004 р.
віднесено ВАТ "Марганецький ГЗК" до валового доходу з урахуванням
положень п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та відображено
відповідні суми в податковій декларації за вказані періоди;
3) на виконання умов договору від 01.09.2003 р. №239 ЗАТ
"Українські радіосистеми" платіжним дорученням від 14.12.2004 р.
№25656 (т. 2 а.с. 6) перерахувало ВАТ "Марганецький ГЗК"
лізинговий платіж у розмірі 258 500,00 грн.
Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
лізингова (орендна) операція -
господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру)
морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи
юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних
фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам
(орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Лізингові
(орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу
(оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу
(оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Згідно з п. п. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
оперативний
лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної
особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу
(оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення
основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або
виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються
фінансовим лізингом (орендою).
Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що
під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності,
що призначаються платником податку для використання у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000
гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним
зносом.
Вищезазначене, на думку судової колегії, дає підстави
стверджувати, що висновок суду першої інстанції про те, що
передача GSM - обладнання і програмного забезпечення цифрових
електронних систем комутації іншим суб'єктам господарської
діяльності на платній основі (оперативний лізинг) є власною
господарською діяльністю позивача направленою на отримання доходу
є обгрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.
Посилання відповідача на необхідність наявності у ВАТ
"Марганецький ГЗК" ліцензії на здійснення діяльності у сфері
телекомунікації не приймається судовою колегією до уваги, оскільки
чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з
надання в оперативний лізинг телекомунікаційного обладнання.
Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України
вважає за необхідне зазначити, що рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235
ухвалено відповідно до вимог законодавства і скасовано постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005
р. помилково.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
За таких обставин, касаційна скарга ВАТ "Марганецький ГЗК"
підлягає задоволенню у повному обсязі, постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005
р. у справі №27/235 підлягає скасуванню, а рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235
залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005
р у справі №27/235 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.05.2005 р. у справі №27/235 скасувати.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
13.01.2005 р. у справі №27/235 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
М.I. Костенко
(підпис)
Н.Є. Маринчак
(підпис)
О.М. Нечитайло
(підпис)
Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно Суддя О.А. Сергейчук