ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В..
при секретарі : Міненку I.М.,
розглянувши в касаційному судовому засіданні в порядку
письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до
військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок
пенсії за касаційною скаргою військового комісаріату Автономної
Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду м.
Сімферополя Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня
2005 року,
в с т а н о в и л а:
Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим звернувся з
касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м.
Сімферополя Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня
2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військового комісаріату
Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії.
Зазначає, що в січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із
зазначеним позовом, в якому вказував, що проходив службу у
Збройних Силах України, та був звільнений в запас з призначенням
йому пенсії.
Вважав, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки
проведений з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
оскільки в грошове забезпечення не включені премія в розмірі
33,3% та інші передбачені надбавки.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1
лютого 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20
вересня 2005 року апеляційну скаргу військового комісаріату
Автономної Республіки Крим було залишено без задоволення, а
рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 лютого
2005 року без змін
. Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне
з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення
норм чинного матеріального законодавства, що призвело до
неправильного вирішення даного спору, військовий комісаріат
Автономної Республіки Крим просить скасувати постановлені судами
першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимогОСОБА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції
встановлено, що в березні 1995 року позивач був звільнений в
запас зі служби в Збройних Силах України за станом здоров"я з
призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була
призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував
під час служби, за винятком премії.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня
1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
при обчисленні
пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим
чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років,
надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови
служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів
України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей" передбачено, що пенсії особам зазначеної
категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового
забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової
служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року
№ 452 ( 452-98-п ) (452-98-п)
"Про упорядкування додаткових видів грошового
забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України,
премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до
додаткових видів грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене
на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923
( 923/96 ) (923/96)
"Про грошове забезпечення військовослужбовців" та
здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від
22 травня 2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
"Про грошове забезпечення
військовослужбовців". Проте наведеними нормативними актами не
визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового
забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню
при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється
пенсія.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових
видів грошового забезпечення, тому вона не можуть бути врахована
позивачу при нарахуванні пенсії.
Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив
позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені з
1 вересня 1999 року Указом Президента України від 14 липня
1999року № 847 ( 847/99 ) (847/99)
"Про додаткові заходи щодо упорядкування
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" в
розмірі до 40% посадового окладу, Указом Президента України від 23
лютого 2002року №173 ( 173/2002 ) (173/2002)
"Про посилення соціального
захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, Указом Президента
України від 5 травня 2003 року № 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх
справ України, Державного комітету у справах охорони державного
кордону України та Управління державної охорони України за
безперервну службу" у розмірі до 90% не є підвищенням грошового
забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами
грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в
Збройних Силах України не отримував, а тому ці надбавки не можуть
бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.
Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку
пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих
надбавок.
Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій, правильно
встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосували
норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконних
судових рішень.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог позивача
слід відмовити за їх безпідставністю, оскільки передбачених чинним
законодавством підстав для проведення позивачу за період до 1
січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням
премії та інших надбавок немає .
Відповідно до положень ст..229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів
першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо
обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та
апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення.
Оскільки обставини судами встановлено повно та правильно, але
неправильно застосовано матеріальний закон, то відповідно до вимог
п. 9 ст. 223 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові рішення першої та
апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового
судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223 п.9, 229, 230, 232 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу військового комісаріату Автономної
Республіки Крим задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 1 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2005 року скасувати.
В задоволенні позовуОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є,
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.