ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2006
Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого
Мельника А.В., суддів: Рейнарт І.М., Стрижевської А.А., при
секрет-арі Марчук О.Л., за участю: представників позивача:
Д., К., К., Ф., Б., П., представників відповідача: Р, К., розглянувши
у відкритому
судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу
за позовом кандидата у народні депутати України Л.
Блоку Лазаренка політичних партій Всеукраїнське
об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України до Центральної виборчої
комісії про визнання такою, що не відповідає Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, міжнародним договорам та законам України,
постанови Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року
N 280 ( v0280359-05 ) (v0280359-05)
, скасування п. 2 постанови Центральної
виборчої комісії від 27 грудня 2005 року N 280, зобов'язання
вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача з такими
вимогами:
визнати постанову Центральної виборчої комісії від 27 грудня
2005 року за N 280 ( v0280359-05 ) (v0280359-05)
"Про відмову в реєстрації
кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого
списку "Блоку Лазаренка" політичних партій Всеукраїнське
об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України в частині відмови
Лазаренку П.І. в реєстрації його кандидатом у народні депутати
України за підстави непроживання в Україні протягом останніх п'яти
років такою, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
міжнародним договорам та законам України, порушує виборчі права
громадянина Лазаренка П.І.;
скасувати п. 2 вказаної постанови Центральної виборчої
комісії в частині відмови в реєстрації Л. кандидатом у
народні депутати України на підставі непроживання в Україні
протягом останніх п'яти років;
зобов'язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути
заяву виборчого "Блоку Лазаренка" політичних партій Всеукраїнське
об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України про реєстрацію Лазаренка П.І.
кандидатом у народні депутати України на чергових виборах народних
депутатів України 26 березня 2006 року в багатомандатному
загальнодержавному виборчому окрузі, включеного до виборчого
списку кандидатів у народні депутати України під N 1 від указаного
виборчого блоку політичних партій та зареєструвати його кандидатом
у народні депутати України.
В обґрунтування вимог зазначають, що 27 грудня 2005 року
Центральна виборча комісія, розглядаючи заяву Блоку Лазаренка
політичних партій Всеукраїнське об'єднання "Громада",
"Соціал-Демократичний Союз" та Соціал-демократичної партії України
про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих
15 грудня 2005 року на I міжпартійному з'їзді партій, що входять
до цього виборчого блоку, та включених до виборчого списку Блоку
Лазаренка прийняла постанову, пунктом 2 якої відмовила в
реєстрації кандидатом у народні депутати України Лазаренка Павла
Івановича, включеного до виборчого списку Блоку Лазаренка під N 1,
за підстави непроживання в Україні протягом останніх п'яти років.
Вважають оскаржувану постанову в частині, що стосується
юридичної оцінки місця проживання Лазаренка П.І., такою, що не
відповідає Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
, порушує виборчі права громадян, права та законні
інтереси політичних партій Всеукраїнське об'єднання "Громада",
"Соціал-Демократичний Союз", Соціал-демократичної партії України
та громадянина Лазаренка П.І. Вказана постанова прийнята
Центральною виборчою комісією з порушеннями норм міжнародного
договору, чинного на території України, Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та інших законодавчих актів України.
Помилковий висновок Центральної виборчої комісії про
непроживання Лазаренка П.І. в Україні протягом останніх п'яти
років ґрунтується на фактах, які не мають доказової сили і не
можуть бути юридичною підставою для визначення місця проживання
Лазаренка П.І. При цьому Центральна виборча комісія обійшла своєю
увагою норми законів, які визначають місце проживання особи. Також
не були враховані докази, які мають юридичне значення для
визначення місця проживання Лазаренка П.І. і які були надані
Центральній виборчій комісії. Відповідно до норми частини 5 статті
109 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
(в редакції від 17 листопада 2005 року), обставини
(факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби
доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.
Наведена інформація не має доказової сили також і тому, що,
відповідно до Закону України від 11.12.2003 року "Про свободу
пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"
( 1382-15 ) (1382-15)
, місце проживання особи визначається реєстрацією -
внесенням відомостей до паспортного документа із зазначенням
адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку
відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань реєстрації. Документом, який підтверджує
місце проживання особи, є довідка про реєстрацію з місця
проживання, яка видається органом реєстрації особі за її вимогою.
Отже, інформація, на підставі якої Центральна виборча комісія
дала юридичну оцінку про місце проживання Лазаренка П.І., не може
вважатися належним доказом і не може бути правовою підставою для
відмови у реєстрації його кандидатом у народні депутати України.
Аналіз та оцінка документів і матеріалів, які досліджувалися
Центральною виборчою комісією і на які вона посилається в указаній
постанові, не дають правових підстав вважати, що Лазаренко П.І. не
проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Відповідач при ухваленні рішення стосовно Лазаренка П.І.
залишив поза увагою, що Лазаренко П.І. є громадянином України,
який не припиняв та не втрачав громадянства з підстав,
передбачених Законом України "Про громадянство" ( 2235-14 ) (2235-14)
.
Лазаренко П.І. проживає в Україні від народження і дотепер,
подав до Центральної виборчої комісії достовірні дані про місце
свого проживання, яким є м. Київ, вул. Десятинна, 10, кв. 7 і саме
за цією адресою Лазаренко П.І. зареєстрований.
У заяві до Центральної виборчої комісії про згоду
балотуватися кандидатом у народні депутати України Лазаренко П.І.
вказав також адресу свого тимчасового місця перебування, причину
виїзду за межі України та вимушеного тимчасового перебування в
США, а також повідомив, що він не мав можливості повернутись в
Україну через те, що з першого дня його перебування в США був
обмежений у свободі пересування у зв'язку із застосуванням до
нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі. У даний
час він перебуває під юрисдикцією суду Північного округу штату
Каліфорнія, США.
Лазаренко П.І. ніколи не мав наміру добровільно покидати
Україну з метою постійного проживання в іншій країні, не подавав
заяв до компетентних органів України про виїзд на постійне
проживання за її межі та не вчиняв жодних дій, які б вказували на
це.
Центральна виборча комісія зробила помилковий висновок про
те, що Лазаренко П.І. протягом останніх п'яти років не проживає в
Україні.
Факт непроживання Лазаренка П.І. в Україні спростовується
його реальними діями, які вказують на те, що з моменту тимчасового
виїзду за кордон 14 лютого 1999 року він жодного дня не втрачав та
не розривав зв'язок з Україною, де він постійно мешкає.
Так, Лазаренко П.І. жодного разу не заявляв про свій намір та
не вчиняв жодних дій, які підтверджували би його виїзд до США або
до будь-якої іншої країни з метою постійного проживання за
кордоном.
З лютого 1999 року дотепер Лазаренко П.І. продовжує щомісячно
систематично сплачувати квартирну плату та плату за комунальні
послуги, водопостачання, електроенергію тощо у зв'язку з тим, що
він та члени його сім'ї займають квартиру N 7 будинку N 10 на вул.
Десятинній у м. Києві, через свого представника та із залученням
прибиральниць систематично починаючи з 1999 року проводить
санітарно-профілактичне прибирання та догляд за
санітарно-технічними приладами в зазначеній квартирі.
Тимчасово покидаючи своє житло, Лазаренко П.І. залишив все
своє особисте майно, документи та державні нагороди.
Юридичний факт постійного проживання Лазаренка П.І. в Україні
підтверджується тією обставиною, що він протягом 1999-2005 років
неодноразово звертався до державних установ та судових органів
України.
Лазаренко П.І. не звертався до компетентних реєструючих
органів із заявами про його зняття з реєстрації у зв'язку зі
зміною місця проживання та виїздом на постійне місце проживання за
межі України.
Консульські установи України в США не здійснювали реєстрацію
місця проживання Лазаренка П.І. в цій країні.
Лазаренко П.І. до 7 лютого 2002 року був народним депутатом
України, його трудова книжка дотепер у Верховній Раді України.
Юридично дійсним місцем постійного проживання Лазаренка П.І.,
засвідченого його реєстрацією, є Україна.
Зазначена обставина випливає, в тому числі, з рішення
Європейського Суду з прав людини від 19 жовтня 2004 року у справі
"Мельниченко проти України" ( 980_352 ) (980_352)
, яким установлено
порушення Україною статті 3 протоколу N 1 ( 994_535 ) (994_535)
до Конвенції
про захист прав людини і основних свобод ( 995_004 ) (995_004)
1950 року,
але вказане рішення не було враховано відповідачем при вирішенні
питання про реєстрацію Лазаренка П.І. кандидатом у народні
депутати України.
Лазаренко П.І. є громадянином України від народження, його
право як громадянина України бути обраним визнано державою в
імперативній формі, про що свідчить зміст статей 38 та 76
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, обмеження щодо здійснення
цього та інших прав людини і громадянина за ознаками політичних
переконань, місця проживання або іншими ознаками, з огляду на
положення статті 24 Конституції України, не допускається.
Європейським Судом з прав людини, юрисдикція якого визнана
Україною обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і
застосування Конвенції ( 995_004 ) (995_004)
, за аналогічних обставин
встановлено факт порушення державою в особі її уповноважених
органів - Центральної виборчої комісії права громадянина України
Мельниченка М.І., передбачені статтею 3 Протоколу N 1 ( 994_535 ) (994_535)
до Конвенції (право на вільні вибори) і таке право є тотожним за
змістом праву, яке закріплене у статтях 38, 76 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Згідно зі статтею 46 Конвенції ( 995_004 ) (995_004)
, яка, відповідно
до статті 9 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, є частиною
національного законодавства, високі Договірні Сторони взяли на
себе зобов'язання виконувати остаточні рішення Європейського Суду
з прав людини в будь-якій справі, Сторонами якої вони є, і згадані
вище зобов'язання, відповідно до Рекомендації N К (2000) Комітету
міністрів Ради Європи, включають вжиття заходів, якими потерпілій
Стороні забезпечується відновлення попереднього правового
становища, яке ця Сторона мала до порушення Конвенції.
Центральна виборча комісія є колегіальним державним органом,
який здійснює свої повноваження незалежно від інших органів
державної влади і, зокрема, забезпечує реалізацію і захист
виборчих прав громадян України, керуючись принципами верховенства
права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності
тощо.
На думку позивачів, наведені обставини дають підстави для
висновку, що постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня
2005 року N 280 ( v0280359-05 ) (v0280359-05)
в частині відмови в реєстрації
Лазаренка П.І. кандидатом у народні депутати України за підстав
непроживання в Україні протягом останніх п'яти років не відповідає
Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законам України й прийнята з
порушенням вимог міжнародних договорів, а тому підлягає
скасуванню.
Під час судового розгляду справи представники позивачів
підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд позов
задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали та зазначили, що
оскаржена постанова Центральної виборчої комісії прийнята з
дотриманням вимог чинного законодавства та не порушує прав
позивачів.
При прийнятті рішення про відмову у реєстрації Лазаренка П.І.
кандидатом у народні депутати України відповідач дійшов
обґрунтованого висновку про те, що Лазаренко П.І. протягом
останніх п'яти років не проживає в Україні.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 62 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, в разі виявлення
обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати,
права бути обраною депутатом, відповідно до статті 9 цього Закону,
Центральна виборча комісія відмовляє йому в реєстрації.
З огляду на наведене, Центральна виборча комісія дійшла
висновку, що Лазаренко П.І. не може бути кандидатом у народні
депутати України.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі,
дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні
позову слід відмовити з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що Центральна виборча
комісія за результатами розгляду на засіданні заяви "Блоку
Лазаренка" політичних партій Всеукраїнське об'єднання "Громада",
"Соціал-Демократичний Союз" та Соціал-демократичної партії
України, що надійшла до Центральної виборчої комісії 20 грудня
2005 року, про реєстрацію кандидатів у народні депутати України,
висунутих 15 грудня 2005 року на I міжпартійному з'їзді цього
Блоку та включених до виборчого списку "Блоку Лазаренка", а також
додані до неї необхідні для реєстрації документи, ухвалила рішення
у формі постанови від 27 грудня 2005 року N 280 ( v0280359-05 ) (v0280359-05)
"Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України,
включених до виборчого списку "Блоку Лазаренка" політичних партій
Всеукраїнське об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України.
Зазначеною постановою Центральна виборча комісія відмовила в
реєстрації кандидата у народні депутати України, включеного до
виборчого списку "Блоку Лазаренка" політичних партій Всеукраїнське
об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України під N 1, Лазаренка Павла
Івановича, який не проживає в Україні протягом останніх п'яти
років, та з підстав неналежного оформлення поданих для реєстрації
документів.
Суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення про
відмову Лазаренку П.І. в реєстрації в зв'язку з непроживанням в
Україні протягом останніх п'яти років є законним та обґрунтованим,
виходячи з такого.
Згідно з наданою Генеральною прокуратурою України та
Державним департаментом у справах громадянства, імміграції та
реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України
інформацією, Лазаренко П.І.:
14 лютого 1999 року вилетів літаком з України до Греції, а
19 лютого 1999 року був затриманий на території США службою
імміграції і натуралізації США та до 11 червня 2003 року перебував
під арештом. 3 12 червня 2003 року Лазаренко П.І. рішенням суду
звільнений під заставу і на теперішній час перебуває на території
США.
Таким чином, з 14 лютого 1999 року до теперішнього часу
Лазаренко П.І. на території України не перебував.
Ці обставини представники позивачів не заперечували.
Відповідно до статті 76 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
, депутатом може бути обраний громадянин України, який
проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 62 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, в разі виявлення
обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати,
права бути обраною депутатом, відповідно до статті 9 цього Закону,
Центральна виборча комісія відмовляє йому в реєстрації.
Суд не може погодитися з твердженням позивачів про те, що
місце проживання особи визначається її реєстрацією, оскільки це
випливає із Закону України "Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) (1382-15)
.
Згідно з преамбулою Закону України "Про свободу пересування
та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 ) (1382-15)
визначено, що цей Закон, відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, регулює відносини, пов'язані зі свободою
пересування та вільним вибором місця проживання в Україні.
Відповідно до статті 1 цього Закону ( 1382-15 ) (1382-15)
, його дія
поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без
громадянства, які перебувають в Україні.
Отже, зазначений Закон не регулює питання проживання,
перебування громадян України за кордоном, а тому не може
застосовуватися при визначенні права бути обраним, яке встановлено
частиною 2 статті 76 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
частиною 2 статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів
України" ( 1665-15 ) (1665-15)
.
Питання проживання в Україні для визначення права бути
обраним регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, частиною 2 статті
9 якого встановлено виключний перелік визначення поняття
проживання в Україні, а саме:
1) проживання на території в межах державного кордону
України;
2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під
Державним Прапором України;
3) перебування громадян України у встановленому
законодавством порядку у відрядженні за межами України в
дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських
установах України, міжнародних організаціях та їх органах;
4) перебування на полярній станції України;
5) перебування у складі формування Збройних Сил України,
дислокованого за межами України.
З огляду на наведене та інформацію, яку було надано
відповідачеві щодо Лазаренка П.І., відповідач дійшов правильного
висновку про непроживання Лазаренка П.І. протягом останніх п'яти
років на території України.
Зазначена обставина є достатньою належною правовою підставою
для відмови у реєстрації його кандидатом у народні депутати
України.
Суд не може погодитися з твердженнями позивачів, що в лютому
1999 року представники Міністерства внутрішніх справ України, за
вказівкою колишнього Президента України Л.Кучми, всупереч волі
Лазаренка П.І., насильно видворили його з України, замовивши
спеціально для цього чартерний рейс з Дніпропетровського
аеропорту, оскільки окрім письмових заяв Лазаренка П.І. та
пояснень представників позивачів з цього приводу інших доказів на
підтвердження цього твердження суду не надано.
Посилання позивачів на ту обставину, що Лазаренко П.І.
протягом більш ніж 6 років вносить плату за квартиру N 7 на вул.
Десятинній, 10, в якій він зареєстрований, не є доказом акту його
постійного проживання в Україні, оскільки питання правового
регулювання сплати комунальних платежів, прибирання квартири тощо
стосується врегулювання правовідносин у комунальній, житловій
сфері, а отже - регулюється спеціальними законами та не має
юридичного значення для встановлення факту проживання в Україні,
для визначення права бути обраним відповідно до частини 2 статті 9
Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
.
Крім того, рішенням Шевченківського райсуду м. Києва від
22 серпня 2001 року Лазаренка П.І, визнано таким, що втратив право
на житло - квартиру N 7 на вул. Десятинній, 10 у м. Києві.
Та обставина, що протягом 1999-2005 років Лазаренко П.І.
неодноразово звертався до державних установ України та, зокрема,
до судових органів України як заявник або позивач, на думку суду,
не є підтвердженням факту його проживання в Україні, оскільки, як
вбачається із доданих до позову копій документів, у кожному
випадку його інтереси представлялись іншими особами і в жодному
разі факт проживання Лазаренка П.І. юридично встановлено не було.
Не є підтвердженням проживання Лазаренка П.І. в Україні і та
обставина, що Лазаренко П.І. до 7 лютого 2002 року був народним
депутатом України і що дотепер його трудова книжка зберігається у
Верховній Раді України, оскільки питання відповідальності за
організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок
регулюються трудовим законодавством України і не віднесене до
встановлення факту проживання в Україні для визначення права бути
обраним народним депутатом України.
Позивачі зазначають, що відповідачем при прийнятті рішення не
було враховане рішення Європейського суду з прав людини від
19 жовтня 2004 року у справі "Мельниченко проти України"
( 980_352 ) (980_352)
.
Проте такі посилання не можуть бути взяті судом до уваги,
оскільки зазначене рішення стосується конкретної ситуації, що
склалася під час вирішення Центральною виборчою комісією питання
про реєстрацію Мельниченка М.І. кандидатом у народні депутати
України під час виборів 2002 року і не може бути застосовано до
відносин, що виникли між Сторонами у даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач фактично
не проживав в України протягом останніх п'яти років до часу
подання заяви про реєстрацію кандидатом у народні депутати
України.
Реєстрація Лазаренка П.І. за конкретною адресою в Україні є
формальним позначенням місця проживання особи і не може вважатися
вирішальним доказом проживання особи в Україні у випадках, коли в
подальшому визнано, що фактично особа проживає за межами України,
тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, правильно виходив
з реального місця проживання заявника поза територією України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення про
відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України,
включеного до виборчого списку "Блоку Лазаренка" політичних партій
Всеукраїнське об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України під N 1, Лазаренка Павла
Івановича, який не проживає в Україні протягом останніх п'яти
років, було ухвалено відповідачем на підставі виявлених обставин,
які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути
обраною депутатом відповідно до статті 9 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, тому позов
задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 71, 86, 94
159-163, 172, 177 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову кандидата у народні депутати України
Лазаренка Павла Івановича, "Блоку Лазаренка" політичних партій
Всеукраїнське об'єднання "Громада", "Соціал-Демократичний Союз" та
Соціал-демократичної партії України про визнання такою, що не
відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, міжнародним
договорам та законам України постанови Центральної виборчої
комісії від 27 грудня 2005 року N 280 ( v0280359-05 ) (v0280359-05)
, скасування
п. 2 постанови Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005
року N 280, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку
апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з
моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана через
Печерський районний суд м. Києва до Вищого адміністративного суду
України протягом дводенного строку з дня її проголошення.