2. Надалі до приведення законодавства Української РСР у відповідність із Законом Української РСР "Про власність" (697-12) чинні акти законодавства Української РСР застосовуються, оскільки вони не суперечать цьому Законові. При цьому видані до введення в дію цього Закону рішення Уряду Української РСР у питаннях, які згідно з Законом можуть регулюватися тільки законодавчими актами, діють до прийняття відповідних законодавчих актів.

3. Закон Української РСР "Про власність" (697-12) застосовується до правовідносин, які виникли після введення в дію Закону, тобто з 15 квітня 1991 року.

Щодо правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, Закон Української РСР "Про власність" (697-12) застосовується до тих прав і обов'язків, що виникнуть після введення в дію Закону.

Положення статті 15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

4. Правила, що містяться в Законі Української РСР "Про власність" (697-12) і були передбачені Законом СРСР "Про власність в СРСР", застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990 року.

5. Раді Міністрів Української РСР до 1 травня 1991 року забезпечити з участю Уряду Кримської АРСР, а також виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів розмежування майна між власністю Української РСР і власністю відповідно Кримської АРСР, областей, міста Києва. При цьому виходити з того, що у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва, крім майна підприємств, установ та організацій республіканського (АРСР), обласного (міського) підпорядкування, повинно входити також майно підприємств, установ та організацій загальносоюзного і республіканського (Української РСР) підпорядкування, які передаються у власність Кримської АРСР, областей, міста Києва.

Встановити, що розмежування майна між власністю Кримської АРСР та адміністративно-територіальних одиниць АРСР провадиться у порядку, який встановлюється законодавчими актами цієї республіки, виходячи з принципів, передбачених частиною першою цієї статті. Розмежування майна між власністю областей, міста Києва і власністю відповідних адміністративно-територіальних одиниць провадиться з участю виконавчих комітетів нижчестоящих Рад народних депутатів, виходячи з цих же принципів. При цьому майно, необхідне для задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, підлягає передачі в її комунальну власність до 1 липня 1991 року.

6. Справи, віднесені Законом Української РСР "Про власність" (697-12) до підвідомчості суду та державного арбітражу і не закінчені провадженням в адміністративних та інших органах до 15 квітня 1991 року, підлягають розгляду судами й органами державного арбітражу відповідно до встановленої підвідомчості.

7. Доручити Раді Міністрів Української РСР:

1) внести в 1991 році на розгляд Верховної Ради Української РСР проекти:

законодавчих актів Української РСР про інтелектуальну власність;

законодавчого акта, який визначав би види майна, що не може бути у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав, а також спеціальний порядок набуття права власності громадян на окремі види майна;

2) до 15 червня 1991 року подати у Верховну Раду Української РСР пропозиції про приведення законодавчих актів Української РСР у відповідність із Законом Української РСР "Про власність" (697-12) ;

3) привести до 1 липня 1991 року рішення Уряду Української РСР у відповідність із Законом Української РСР "Про власність" (697-12) ;

4) забезпечити до 15 липня 1991 року перегляд і скасування міністерствами, державними комітетами і відомствами Української РСР їх нормативних актів, у тому числі інструкцій, які суперечать зазначеному Закону.

Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність"