розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо перерахунку його пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у наданій ним довідці, та здійснити відповідні виплати пенсії з 1 червня 2012 року.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що управління ПФУ безпідставно здійснило перерахунок його пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати станом на 19 липня 2012 року, посилаючись на Закон України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) (далі - Закон № 3668-VІ (3668-17) ), яким внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12) ), оскільки це суперечить статті 22 Конституції України та порушує його права.

Таким чином, відповідач здійснив перерахунок пенсії у розмірах нижчих, ніж встановлено законодавством України.

Позивач зазначив, що з 2 червня 2003 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.

З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон № 3668-VІ (3668-17) , яким внесено зміни до Закону № 1789-ХІІ (1789-12) , зокрема до статті 50-1, відповідно до яких прокурорам і слідчим пенсія за вислугу років призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (505-2012-п) (далі - постанова № 505), якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників прокуратури, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року.

24 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії та надав довідку від 19 липня 2012 року про заробітну плату прокурора.

Управління ПФУ здійснило позивачу перерахунок пенсії виходячи з розміру 80 відсотків від суми заробітної плати, що зазначена у наданій ним довідці, на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 3668-VІ (3668-17) .

Димитрівський міський суд Донецької області постановою від 29 березня 2013 року позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції станом на 2 червня 2003 року, починаючи з 1 липня 2012 року. В іншій частині позову відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 15 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2013 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, касаційний суд виходив із того, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 3668-VІ (3668-17) , застосувавши нові посадові оклади, встановлені постановою № 505 (505-2012-п) , які отримують на відповідній посаді працівники органів прокуратури, оскільки відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії на підставі норми права, яка втратила чинність з 1 жовтня 2011 року.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України,ОСОБА_1,посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року (справа № К/800/11225/13), у якій касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що орган ПФУ, здійснивши перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 3668-VІ (3668-17) , застосувавши нові посадові оклади, встановлені постановою № 505 (505-2012-п) , діяло не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Виконуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із нижченаведеного.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом № 3668-VІ (3668-17) , який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ (3668-17) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ (3668-17) .

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ (3668-17) не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ (3668-17) змінидо статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринанадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002 (v005p710-02) ).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.