КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 12 березня 2003 р. N 322
Київ

Про затвердження Основних напрямів посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей на період до 2010 року

З метою підвищення рівня соціального захисту громадян, які перебувають на військовій службі у Збройних Силах, інших військових формуваннях, а також членів їх сімей Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Основні напрями посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей на період до 2010 року (далі - Основні напрями), що додаються.
2. Міністерству оборони, іншим центральним органам виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, у двомісячний строк розробити і затвердити заходи щодо реалізації Основних напрямів та забезпечити їх виконання. З питань, які потребують законодавчого врегулювання, прийняття рішень Президента України або Кабінету Міністрів України в установленому порядку внести узгоджені пропозиції.
3. Міністерству фінансів та центральним органам виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, щороку під час розроблення проекту Державного бюджету України передбачати фінансування заходів щодо реалізації Основних напрямів з урахуванням прогнозних показників соціально-економічного розвитку України.
Прем'єр-міністр України
В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 березня 2003 р. N 322

ОСНОВНІ НАПРЯМИ

посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей на період до 2010 року

Основні напрями посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей на період до 2010 року (далі - Основні напрями) розроблено з метою подальшого удосконалення державної політики у сфері соціального захисту громадян, які перебувають на військовій службі у Збройних Силах, інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Основні напрями передбачають посилення уваги до розв'язання проблем соціального захисту зазначених категорій громадян і визначають пріоритети діяльності органів державної влади у створенні достатнього життєвого рівня військовослужбовців та членів їх сімей.

Грошове забезпечення військовослужбовців

Державна політика щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців повинна здійснюватися відповідно до Концептуальних засад стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки "Європейський вибір", викладених у посланні Президента України до Верховної Ради України (n0001100-02) від 30 квітня 2002 року.
Пріоритетними напрямами державної політики щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців повинні стати:
задоволення потреб Збройних Сил щодо грошового забезпечення військовослужбовців на рівні показників Державної програми переходу Збройних Сил до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. N 348 (348/2002) (щороку під час формування Державного бюджету України);
усунення диспропорції у розмірах грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу у різних військових формуваннях;
пропорційне збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями з відповідним зменшенням розмірів додаткових видів грошового забезпечення.
Основними напрямами державної політики щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців повинні стати:
упорядкування грошового забезпечення з метою посилення мотивації до військової служби та забезпечення об'єктивної оцінки виконання службового обов'язку різними категоріями військовослужбовців;
забезпечення реалізації державних гарантій щодо індексації грошових доходів військовослужбовців;
розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з метою запровадження порядку надання адресної державної соціальної допомоги замість передбачених законодавством пільг для військовослужбовців;
розроблення і запровадження диференційованої системи грошового забезпечення залежно від рівня професійної підготовки військовослужбовців;
збільшення розмірів надбавки до окладів грошового забезпечення за вислугу років.

Створення сприятливих житлових та соціально-побутових умов

Забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей є однією з найважливіших соціально-економічних проблем Збройних Сил та інших військових формувань. На цей час понад 66 тис. військовослужбовців потребують поліпшення житлових умов.
Указом Президента України від 2 жовтня 1999 р. N 1262 (1262/99) схвалено, а постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 р. N 2166 (2166-99-п) затверджено Комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Комплексна програма).
Показники Комплексної програми протягом 1999-2002 років виконувалися не в повному обсязі. У зв'язку з цим основними завданнями щодо забезпечення житлом військовослужбовців на період до 2010 року повинні стати:
продовження строку виконання Комплексної програми до 1 січня 2010 року;
державна підтримка та контроль за виконанням Комплексної програми;
розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо використання коштів і матеріальних активів, які перебувають у податковій заставі, цінних паперів, страхових резервів для довгострокового кредитування будівництва житла військовослужбовцям та членам їх сімей;
залучення на потреби будівництва та утримання житлового фонду крім коштів державного бюджету коштів інвесторів, у тому числі іноземних, удосконалення механізму надання військовослужбовцям безвідсоткових або пільгових довгострокових кредитів для будівництва та придбання житла;
гарантованість забезпечення військовослужбовців службовим житлом за місцем проходження військової служби та житлом в обраному місці проживання після звільнення з військової служби у запас чи відставку;
формування фонду службового житла та вдосконалення механізму забезпечення ним;
забезпечення житлом у першочерговому порядку членів сімей загиблих військовослужбовців та тих, що пропали безвісти, осіб, звільнених у запас або відставку, у визначені законодавством строки;
удосконалення порядку грошової компенсації витрат військовослужбовців за піднайом житла з метою наближення її сум до фактичних витрат.

Збереження життя та здоров'я військовослужбовців

З метою забезпечення кожному військовослужбовцю під час проходження військової служби належних і безпечних умов для виконання ним службових обов'язків, збереження його життя та здоров'я необхідно здійснювати:
суворий державний нагляд за створенням безпечних умов виконання кожним військовослужбовцем службових обов'язків;
реформування та подальше вдосконалення системи надання первинної медичної допомоги, передусім у сільській місцевості та у віддалених гарнізонах;
створення передумов для вжиття командирами (начальниками) заходів щодо аналізу, усунення та запобігання виникненню невиправданих ризиків для військовослужбовців;
контроль за створенням безпечних умов проходження військової служби;
активну інформаційну та профілактичну роботи щодо формування в Збройних Силах та інших військових формуваннях здорового способу життя, боротьбу з наркоманією, алкоголізмом, туберкульозом, ВІЛ-інфекцією, СНІДом та іншими соціально обумовленими хворобами;
спрямування роботи органів державної влади на створення безпечних умов проходження військової служби.
Основним напрямом діяльності органів державної влади щодо збереження життя та здоров'я військовослужбовців повинне стати забезпечення істотного зниження рівня травматизму та професійних захворювань.
З цією метою потрібно:
залучати фахівців військових формувань до участі у перегляді законодавства з питань охорони праці з урахуванням вимог конвенцій Міжнародної організації праці та законодавства Європейського Союзу;
підвищити рівень професійної підготовки інспекторів з охорони праці у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Реформування системи забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців, перехід до адресної допомоги

Реформування системи забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців повинне здійснюватися на основі нових підходів і критеріїв до оцінки існуючих соціальних програм з метою їх раціоналізації з урахуванням наявних бюджетних ресурсів.
Державна політика стосовно соціальних гарантій повинна бути виваженою, оскільки для значної кількості військовослужбовців такі гарантії є важливою складовою частиною основних джерел забезпечення їх життєвого добробуту.
Для цього необхідно:
поглибити адресність державної соціальної допомоги шляхом упорядкування пільг, що надаються різним категоріям населення;
замінити систему пільг за професійною ознакою адресною державною соціальною допомогою;
створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання адресної державної соціальної допомоги;
впровадити єдину обліково-інформаційну систему одержувачів адресної державної соціальної допомоги;
визначити критерії соціального захисту забезпечення професійної діяльності військовослужбовців;
перейти від державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців до здійснення потерпілим компенсаційних виплат;
установити розмір та механізм фінансування адресної державної соціальної допомоги військовослужбовцям;
ліквідувати заборгованість із соціальних виплат;
забезпечити доступність соціальних послуг для малозабезпечених сімей військовослужбовців.

Механізм соціального захисту військовослужбовців

Реалізація Основних напрямів потребує розроблення механізму їх фінансового, правового та інформаційного забезпечення.
Фінансове забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:
раціоналізацію структури витрат бюджетів усіх рівнів, спрямування бюджетних коштів на реалізацію пріоритетних заходів щодо соціального захисту військовослужбовців;
удосконалення механізмів витрачання бюджетних коштів, залучення інших джерел фінансування з метою поліпшення соціального захисту військовослужбовців;
забезпечення гарантій безоплатного медичного та побутового обслуговування, здобуття освіти;
розроблення механізму залучення інших джерел фінансування для створення нових перспективних виробництв на території військових частин, що реорганізуються або ліквідуються.
Правове забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:
розроблення та запровадження державних соціальних стандартів і нормативів для військовослужбовців;
подальше вдосконалення процесу соціального управління, зокрема законодавче визначення механізму компенсаційних виплат.
Інформаційне забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:
подальше вдосконалення статистичної звітності з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
проведення моніторингу реалізації Основних напрямів.