ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
27.11.2006 N 01-8/2651
Господарські суди України

Про деякі питання призначення судових експертиз

( Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого господарського суду N 01-08/564 (v_564600-09) від 09.10.2009 N 01-08/202 (v_202600-10) від 23.03.2010 )
У зв'язку із виникненням у судовій практиці питань стосовно призначення судових експертиз Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке.
1. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
2. З урахуванням вимог частини третьої статті 41 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК) господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону України "Про судові експертизи" (4038-12) .
( Лист доповнено пунктом 2 згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-08/564 (v_564600-09) від 09.10.2009; в редакції Листа Вищого господарського суду N 01-08/202 (v_202600-10) від 23.03.2010 )
3. Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.
4. Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК (1798-12) , зазначаються, зокрема:
( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-08/202 (v_202600-10) від 23.03.2010 )
обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;
підстави призначення судової експертизи, зокрема, додаткової або повторної;
організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;
перелік питань, що потребують роз'яснення;
мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу;
місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені;
обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК (1798-12) .
5. Строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбачено підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10 98 N 53/5 (z0705-98) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5 (z0061-05) .
Господарські суди мають контролювати дотримання передбачених названою Інструкцією строків проведення експертизи, а у разі їх порушення - реагувати на це в порядку, встановленому статтею 90 ГПК (1798-12) .
6. У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 (v0008700-97) "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".
7. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
8. ГПК (1798-12) не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу (1798-12) господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.
Якщо апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга (подання) з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК (1798-12) не може бути розглянута господарським судом.
У разі коли апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК (1798-12) .
Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі (поданні) йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга (подання) може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Заступник Голови Вищого
господарського суду України
В.Москаленко