КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 квітня 2011 р. № 460
Київ

Про затвердження Порядку визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії

( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) )
Відповідно до частини шостої статті 17 Бюджетного кодексу України (2456-17) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) )
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 27
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2011 р. № 460

ПОРЯДОК

визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії

( Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) )
1. Цей Порядок установлює механізм визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання суб'єктам господарювання, у віданні яких є майно державної власності (далі - позичальники), кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії (далі - забезпечення).
( Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) )
2. Необхідність надання, розмір та вид забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України за результатами комплексної оцінки позичальника, проведеної Мінфіном у встановленому ним порядку (z1095-16) .
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) ) ( Пункт 3 виключено на підставі Постанови КМ № 19 від 18.01.2012 (19-2012-п) )
4. Ринкова вартість забезпечення визначається за результатами незалежної оцінки майна, проведеної на підставі укладеного із суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання договору.
Забезпечення приймається за його ринковою вартістю у разі наявності позитивного висновку рецензента звіту (акта) про оцінку майна.
Проведення оцінки майна та рецензування звіту (акта) про оцінку майна здійснюються у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна.
5. Виконання зобов'язань позичальника забезпечується заставою з урахуванням того, що до предметів застави належать:
1) предмет іпотеки (один або кілька об'єктів нерухомого майна; об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, право власності на яке перейде до позичальника та/або майнового поручителя після укладення іпотечного договору, за умови документального підтвердження переходу права власності; частина об'єкта нерухомого майна після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості). Прийняття в іпотеку майна, що є об'єктом права державної або комунальної власності і закріплене за державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання, здійснюється після надання у встановленому законом порядку згоди відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування;
2) товари, що перебувають в обігу чи переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
3) обладнання;
4) автотранспорт;
5) інші майнові права, відмінні від права власності.
Застава майнових прав (крім прав на отримання коштів, розміщених на депозитних рахунках) є видом забезпечення з високим ступенем ризику, низькою надійністю та ліквідністю і приймається як додаткове забезпечення.
Майнові права на отримання грошових коштів (виручки) приймаються в заставу за умови, що їх вартість не перевищує суму невиконаних і непрострочених зобов'язань перед позичальником. У договорі, на підставі якого такі майнові права передаються в заставу, зазначаються реквізити позичальника в уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку-агенті (у разі наявності такого банку).
Майнові права на отримання товарно-матеріальних цінностей можуть бути предметом застави до закінчення строку дії відповідного договору. Після переходу до позичальника права власності на такі цінності застава майнових прав переоформляється в заставу відповідного майна або замінюється на інше ліквідне забезпечення;
6) цінні папери.
6. До предметів застави, зазначених у пункті 5 цього Порядку, не належать:
1) культурні цінності, що є об'єктами права державної або комунальної власності і занесені чи підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
2) пам'ятки культурної спадщини, включені до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;
3) тварини та птахи;
4) вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом;
5) об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законом, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі приватизації (корпоратизації);
6) майно благодійних організацій;
7) майно, щодо якого запроваджено мораторій на примусову реалізацію;
8) основні засоби виробничого призначення, які не можуть бути окремо виділені та не мають автономного енерго-, водо-, теплопостачання і під'їзних шляхів;
9) товари, які перебувають в обігу та переробці, з обмеженим строком зберігання, що не перевищує 180 днів;
10) устатковання оборонної промисловості, авіатранспорт;
11) будинки та квартири, які перебувають у власності позичальника та/або майнового поручителя, якщо в них зареєстровані неповнолітні діти, пенсіонери чи інваліди;
12) об'єкти незавершеного будівництва із ступенем готовності до 30 відсотків;
13) земельні ділянки площею до 0,04 гектара;
14) земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства;
15) залежалі товари на складі, залежалі залишки готової продукції, сировини (строк обігу яких перевищує 360 днів);
16) фізично та морально застаріле обладнання;
17) зерно, яке зберігається на несертифікованих складах;
18) транспортні засоби, що не мають заводського номера (спеціальні транспортні засоби);
19) легкові автомобілі виробництва держав - учасниць СНД та інших іноземних держав, строк випуску яких перевищує відповідно п'ять і вісім років, а пробіг - 100 і 250 тис. кілометрів;
20) вантажні (спеціальні) автомобілі виробництва держав - учасниць СНД та інших іноземних держав, строк випуску яких перевищує відповідно шість і десять років, а пробіг - 400 і 800 тис. кілометрів;
21) автомобілі, що експлуатуються як таксі (маршрутне таксі), а також автошколами;
22) приватизаційні цінні папери;
23) цінні папери, ринкову вартість яких неможливо визначити.
7. Забезпеченням не може бути застава (іпотека) вже заставленого майна, якщо інше не передбачено законодавством та/або попереднім договором застави (іпотечним договором).
8. Достатність забезпечення визначається у встановленому Мінфіном порядку виходячи з його розміру та виду.
9. Позичальник та/або майновий поручитель здійснює щороку до 1 лютого переоцінку ринкової вартості забезпечення і подає її результати Мінфіну. За результатами переоцінки позичальник та/або майновий поручитель надає у разі потреби додаткове забезпечення з метою виконання вимог пунктів 3 і 8 цього Порядку.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2011 р. № 460

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1995 р. № 655 "Про додаткове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залучаються українськими юридичними особами" (655-95-п) (ЗП України, 1996 р., № 1, ст. 6).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1995 р. № 1020 "Про зміну, доповнення та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України" (1020-95-п) (ЗП України, 1996 р., № 4, ст. 131).
3. Пункт 9 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 414 "Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу" (414-97-п) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 32).
4. Пункт 1 змін та доповнень до постанов Кабінету Міністрів України (1280-98-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1280 "Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 33, ст. 1228).
5. Пункт 1 змін, що вносяться до деяких постанов Кабінету Міністрів України (787-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 787 "Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 28, ст. 1249).