Верховний Суд України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косерєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Тітова Ю.Г., Шаповалової О.А., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г.,–

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Головне управління) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, за заявою Головного управління про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2010 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона є дружиною померлого військовослужбовця та одержує пенсію по втраті годувальника з 25 березня 2002 року в розмірі 30% його грошового утримання. Вважає, що з 1 квітня 2007 року вона має право на перерахунок пенсії згідно зі статтею 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2262- ХІІ (2262-12) ), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" (594-2007-п) (далі – постанова № 594) Міністерству оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців понад встановлені законодавством розміри, що в свою чергу, на думку позивачки, стало підставою для перерахунку пенсії.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 жовтня 2010 року зазначені судові рішення залишив без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що оскільки Постановою № 594 (594-2007-п) була введена з 1 квітня 2007 року нова щомісячна премія, змінився розмір грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, тому у позивачки виникло право на перерахунок пенсії, а у відповідача обов’язок здійснити такий перерахунок.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління просить скасувати всі постановлені у справі рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування зазначеного заявник додав постанову Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року, в якій, на його думку, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано одну й ту саму норму права.

Так, Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у задоволенні позову виходив із того, що у період з 1 квітня 2007 року до закінчення поточного року на підставі Постанови № 594 (594-2007-п) та наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" було тимчасово дозволено преміювати працюючих військовослужбовців.

Характер та умови цього преміювання свідчать про те, що вказана премія носить тимчасовий характер, та не є новим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак і не дає підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262- ХІІ.

Заява про перегляд оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Постановою № 594 (594-2007-п) Міністерству оборони України дозволено здійснювати у поточному році з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад установлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

На виконання зазначеної постанови Міністром оборони України наказом від 14 квітня 2007 року № 175 встановлено граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.

постанова № 594 (594-2007-п) втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) .

Аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що премія, яку позивачка просила врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році, що виключає їх як підставу для перерахунку пенсій.

Правова позиція суддів Судової палати в адміністративних справах, щодо застосування зазначених норм права, викладена в постанові від 24 листопада 2009 року справа № 1486во09.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, помилково погодився з тим, що нові граничні розміри премій з 1 квітня 2007 року поширюються на всіх військовослужбовців, що проходять службу у військових частинах та установах, мають загальний характер, а їх дію і законність ніхто не оспорював.

У зв’язку з тим, що суд касаційної інстанції неоднаково і в даній справі неправильно застосував одну й ту саму норму права, ухвала касаційного суду підлягає скасуванню.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2010 року Головне управління просить скасувати всі постановлені у справі рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 243 КАС, якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

За таких обставин, заява підлягає частковому задоволенню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Верховний Суд України

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.