розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонж" (далі – Товариство) справу за його позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Відділення Державного казначейства у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,

У квітні 2006 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та відсотків по ній.

Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 12 березня 2007 року позов задовольнив частково.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 листопада 2009 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2010 року повернув касаційну скаргу Товариства на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року.

Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що скаржник пропустив установлений законом процесуальний строк для подання скарги та не заявив клопотання про його поновлення.

У скарзі до Верховного Суду України Товариство посилаючись на порушення норм процесуального права, просить переглянути за винятковими обставинами і скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з таких підстав.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 167 КАС у разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд зобов’язаний повідомити час її виготовлення в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, 12 листопада 2009 року в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, даних про те, коли її було виготовлено в повному обсязі немає.

Суд касаційної інстанції обставини виконання апеляційним судом вимог частини 4 статті 167 КАС не дослідив, правової оцінки цим обставинам не дав, а отже, неповною мірою виконав положення частини 3 статті 212 цього Кодексу при вирішенні питання щодо пропуску строку касаційного оскарження.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.

За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2010 року не ґрунтується на вимогах процесуального закону, є незаконною і підлягає скасуванню, а справа – направленню до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонж" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2010 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова позиція

Суд касаційної інстанції, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.

Не давши оцінки тій обставині, що у судовому засіданні суд апеляційної інстанції оголосив вступну та резолютивну частини рішення, а з повним текстом ухвали, сторона мала змогу ознайомитися тільки після її одержання, касаційний суд помилково визнав неможливим поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.