ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 1 червня 2010 року N 10/81
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі - ОДПІ) справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (далі - ВАТ) до ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, встановила:
У січні 2007 року ВАТ звернулося з позовом до ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення N 0000962310/0 від 18 грудня 2006 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в загальному розмірі 12491061,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 6245530,50 грн.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте в результаті проведення ОДПІ виїзної планової перевірки ВАТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2005 року до 30 вересня 2006 року. За наслідками цієї перевірки було складено акт від 13 грудня 2006 року N 2087/231-05441447 про встановлення порушення останнім вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 12491061,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій - 6245530,50 грн.
Господарський суд Луганської області постановою від 22 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року, позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 червня 2009 року касаційну скаргу ОДПІ залишив без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції ОДПІ, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. На підтвердження своїх вимог відповідач додав до скарги постанову Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року у справі N 21-1621во09, в якій, на його думку, одну й ту саму норму права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі та запереченні на неї доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
У частині 2 статті 71 КАС установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення; дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОДПІ, суд касаційної інстанції керувався тим, що відповідач у судах першої та апеляційної інстанцій не довів природу походження природного газу, увезеного на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформленого митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладання ПДВ, як того вимагає пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) (у редакції від 2 березня 2006 року N 244).
Зокрема, у цій нормі вказано, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як убачається зі скарги ОДПІ, викладаючи у ній вимоги про оскарження рішення суду касаційної інстанції за винятковими обставинами, відповідач не вказав на наведену вище обставину (походження імпортованого природного газу), а додана постанова Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року в якості підтвердження неоднакового правозастосування не може вважатися належним для цього підтвердженням, оскільки в ній містяться обставини, які є відмінними від тих, на які ОДПІ посилається у скарзі до Верховного Суду України.
У зв'язку з цим, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, а тому, відповідно до частини 1 статті 244 КАС, відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
У задоволенні скарги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.