З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до деяких законів України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 32, ст. 172 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексами N 436-IV (436-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 N 5403-VI (5403-17) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 34-35, ст.458 )
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14) Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до деяких законів України такі зміни:
1. У Гірничому законі України (1127-14) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2001 р., N 2-3, ст. 10):
1) в абзаці першому частини першої статті 3 після слів "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) доповнити словами "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14) , "Про цивільну оборону України" (2974-12) ;
2) у статті 10 слова "Комітет по нагляду за охороною праці України" замінити словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці";
3) статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Експертиза проектних рішень з протиаварійного захисту, безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств
Державна технічна (будівельно-технічна), екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, експертиза проектів з протиаварійного захисту гірничих підприємств проводяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці, еколого-експертними та спеціалізованими підрозділами чи установами або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, охорони здоров'я, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, будівництва, архітектури та житлової політики і місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому законодавством України.
Зазначені у частині першій цієї статті експертизи проводяться з метою визначення відсутності неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди життю, здоров'ю та майну громадян, а також навколишньому природному середовищу та об'єктам господарювання";
4) абзаци шостий та сьомий статті 25 викласти в такій редакції:
"порядок обслуговування гірничих підприємств державними аварійно-рятувальними службами;
заходи з організації та проведення аварійно-рятувальних робіт";
5) у статті 29:
частини третю та четверту викласти в такій редакції:
"Положення про аварійно-рятувальні служби (формування) та їх статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Працівникам аварійно-рятувальних служб (формувань) забороняється проводити страйки, а також відмовлятися від виїзду на рятування людей та ліквідацію аварій";
частину шосту викласти в такій редакції:
"Для подання екстреної і кваліфікованої медичної допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків на гірничих підприємствах у підрозділах державних аварійно-рятувальних служб (формувань) організовуються аварійно-рятувальні мобільні групи або реанімаційно-протишокові групи";
6) у статті 30 друге речення викласти в такій редакції:
"Технічний керівник (головний інженер) гірничого підприємства організовує проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
7) у частині сьомій статті 48 слово "правонаступником" виключити;
8) у тексті Закону слова "гірничорятувальні служби (формування)" та "державні галузеві або (та) регіональні гірничорятувальні служби (формування)" в усіх відмінках замінити відповідно словами "аварійно-рятувальні служби (формування)", "державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування)" у відповідних відмінках.
2. Статтю 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190) після пункту 9 доповнити новим пунктом такого змісту:
"10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг".
У зв'язку з цим пункти 10-12 вважати відповідно пунктами 11-13.
3. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 1998 р., N 48, ст. 292; 1999 р., N 41, ст. 372; 2000 р., N 9, ст. 67; 2001 р., N 9, ст. 39):
1) частину першу статті 26 доповнити пунктом 52 такого змісту:
"52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби";
2) пункт "а" частини першої статті 38 доповнити підпунктами 5, 6, 7, 8, 9 такого змісту:
"5) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, вирішення питань про чисельність працівників такої служби, витрати на їх утримання, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;
6) створення в установленому порядку комунальних аварійно-рятувальних служб;
7) створення резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
8) розроблення та здійснення заходів щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності комунальних аварійно-рятувальних служб;
9) організація в установленому порядку навчання особового складу комунальних аварійно-рятувальних служб та аварійно-рятувальних служб громадських організацій".
( Пункт 4 розділу I втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі Кодексу N 436-IV (436-15) від 16.01.2003 )
5. Статтю 28 Закону України "Про туризм" (324/95-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 31, ст. 241) викласти в такій редакції:
"Стаття 28. Державна спеціальна аварійно-рятувальна служба центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
Для запобігання надзвичайним ситуаціям у місцях масового відпочинку та реагування на них і забезпечення безпеки туристів у гірських і спелеологічних районах діє Державна спеціальна аварійно-рятувальна служба центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Суб'єкти туристичної діяльності, які виявили бажання спеціалізуватися на організації туристичних послуг з використанням активних форм пересування туристів, а також організації масових відпочинків туристів у гірських та спелеологічних районах, повинні, до отримання відповідної ліцензії, укласти в обов'язковому порядку угоду (договір) з Державною спеціальною аварійно-рятувальною службою центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
( Пункт 6 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу N 5403-VI (5403-17) від 02.10.2012 )
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ,
29 травня 2001 року
N 2470-III