ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
при секретарі судового засідання Міщенко Т.В.,
за участю:
позивача – ОСОБА_4,
представників:
Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА) – Лифаря Д.В.,
Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (далі – ДПА у Дніпропетровській області) – Старостенка В.М., –
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку провадження за винятковими обставинами за скаргою ДПА справу за позовом ОСОБА_4 до ДПА, третя особа – ДПА у Дніпропетровській області, про визнання неправомірним та скасування наказу та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У березні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірним та скасувати наказ ДПА від 3 березня 2008 року № 473-о у частині звільнення його з посади Заступника начальника управління податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, поновити на цій посаді, а також зобов’язати ДПА вирішити питання про подальше проходження ним служби з урахуванням організаційно-штатних змін у зазначеному управлінні.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Постановою від 2 квітня 2009 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд це рішення скасував, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував оспорюваний наказ, у частині позову про поновлення на посаді – відмовив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 9 грудня 2009 року рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасував, позов задовольнив, у іншій – залишив без змін.
У скарзі до Верховного Суду України ДПА порушила питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування рішень касаційного та апеляційного судів із залишенням у силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування скарги позивач додав рішення касаційних судів у яких, на його думку, одні й ті самі норми права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.
24 березня 2010 року до Верховного Суду України надійшла заява від ДПА у Дніпропетровській області про приєднання до скарги ДПА.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі ДПА доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для її задоволення немає.
Судові рішення в адміністративних справах, переглянуті в касаційному порядку, а також рішення суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені за винятковими обставинами з мотиву неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, якщо воно мало місце за аналогічних обставин і призвело до ухвалення неправильного рішення.
Обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які послалася ДПА на обґрунтування наявності підстави для перегляду справи за винятковими обставинами. Це не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Оскільки обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановила:
У задоволенні скарги Державної податкової адміністрації України про скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2009 року відмовити.
постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко Судді М.Б. Гусак В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов
Правова позиція
Відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.