Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) справу за позовом Є. Ю. Л. до Головного управління про перерахунок пенсії, встановила:

У квітні 2008 року Є. Ю. Л. звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що з 1 квітня 2007 року він має право на перерахунок пенсії згідно зі статтею 63 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII (2262-12) ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року N 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" (далі - постанова КМУ N 594) Міністерству оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців понад встановлені законодавством розміри.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 25 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2008 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 червня 2009 року рішення судів апеляційної та першої інстанцій залишив без змін.

У скарзі до Верховного Суду України Головне управління просить всі судові рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, відповідач надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 та 15 квітня 2009 року.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону N 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Постановою КМУ N 594 Міністерству оборони України дозволено здійснювати у поточному році з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад установлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

На виконання зазначеної постанови Міністром оборони України наказом від 14 квітня 2007 року N 175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Вищий адміністративний суд, залишаючи без змін рішення судів апеляційної та першої інстанцій, керувався тим, що нові граничні розміри премій з 1 квітня 2007 року поширюються на всіх військовослужбовців, що проходять службу у військових частинах та установах, мають загальний характер та їх дію і законність ніхто не оскаржував. Згідно з частиною 3 статті 63 Закону N 2262-XII єдиною підставою для перерахунку розміру пенсії є фактичне підвищення чи введення нових основних і додаткових видів грошового забезпечення та премій для відповідних категорій військовослужбовців.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, встановлених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що всі ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справа Верховного Суду України постановила:

Скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2009 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2008 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову Є. Ю. Л. відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.