Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,

при секретарі судового засідання Міщенко Т.В.,

за участю представників:

позивача – Федоренка І.Л., Бордаченка О.В.,

третьої особи – Пономарьова П.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто слави" (далі – Товариство) справу за позовом Приватного підприємства "Даско" (далі – Підприємство) до Державного реєстратора Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (далі – Реєстратор), треті особи – Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, Товариство, про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити дії,

У травні 2007 року Підприємство звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням доповнень та уточнень позовних вимог, просило визнати незаконними дії Реєстратора щодо здійснення 6 квітня 2007 року державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, а також зобов’язати Реєстратора скасувати реєстрацію зазначених змін шляхом виключення запису з Єдиного державного реєстру.

Дарницький районний суд м. Києва постановою від 19 березня 2008 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 листопада 2009 року скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі про перегляд ухвалених у справі судових рішень за винятковими обставинами Товариство, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України скасувати рішення касаційного суду та залишити без змін рішення апеляційного суду. На обґрунтування скарги Товариство послалось на ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня, 18 листопада 2008 року та постанову цього суду від 9 квітня 2009 року у справах за аналогічними позовами, у яких, на його думку, одні й ті самі норми права застосовані інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

Судом першої інстанції встановлено, що державна реєстрація була проведена, по-перше, на підставі статуту Товариства не скріпленого печатками учасників – юридичних осіб, які його уклали та підписали, по-друге, без надання нотаріально посвідченої копії документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства або про передачу права засновника (учасника) іншій особі. Крім того, вищезгадана реєстрація відбулася в період судової заборони на вчинення таких дій.

Частиною 2 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців" (далі – Закон) передбачено порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, який включає:

перевірку комплектності документів які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Згідно частини 11 статті 29 Закону державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:

документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

документи не відповідають вимогам цього Закону, зокрема, частині 5 статті 8, відповідно до якої установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, повинні бути викладені письмово, прошиті, пронумеровані та підписані засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження, підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені;

документи подані не у повному обсязі;

документи подані з порушенням строку;

документи подано особою, яка не має на це повноважень;

до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився касаційний суд, дійшов правильного висновку, що у порушення вимог частини 5 статті 8, частини 11 статті 29 Закону, а також статей 207, 208 ЦК України, державний реєстратор протиправно здійснив державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства, оскільки не виявив недоліків і не залишив без розгляду документи, які були подані.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується, що оскаржені судові рішення є законними.

Керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто слави" про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2009 року відмовити.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.