Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Терлецького О. О., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Самсіна І. Л., Панталієнка П. В., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Акціонерного товариства "Онікс" (далі - Товариство) справу за його позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) про спонукання до вчинення дій, встановила:

У квітні 2007 року Товариство звернулося до суду з позовом про зобов'язання відповідача внести зміни до ліцензії на право користування каналами мовлення серії НР N 1372 від 29 грудня 2003 року.

Господарський суд Харківської області постановою від 15 травня 2007 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 2 жовтня 2007 року скасував постанову суду першої інстанції та направив справу на новий розгляд.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 вересня 2009 року залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.

У скарзі до Верховного Суду України Товариство, посилаючись на неоднакове та неправильне в цій справі застосування судом касаційної інстанції статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Завданням перегляду судових рішень за винятковими обставинами є забезпечення однакового застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 243 КАС Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Норма процесуального права, щодо якої скаржником порушено питання про неоднакове і в даному випадку неправильне застосування, є частина 1 статті 24 КАС, якою врегульовано здійснення адміністративного судочинства колегією суддів.

Згідно з частиною 1 статті 24 КАС адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Суд апеляційної інстанції, констатуючи, що Національна рада не відноситься до органів виконавчої влади в системі органів державної влади, одночасно прийшов до висновку, що Національна рада, враховуючи повноваження, якими вона наділена, повинна бути віднесена до органів виконавчої влади, а тому справи за її участю, за змістом частини 1 статті 24 КАС, повинні розглядатися в колегіальному складі суддів. З таким висновком погодився і суд касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.

Система та структура (включаючи схему організації) центральних органів виконавчої влади затверджена Указами Президента України від 15 грудня 1999 року N 1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" та N 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями).

Правовий статус Національної ради визначається Законом України від 23 вересня 1997 року N 538/97-ВР "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Аналіз вищезгаданих правових актів, на погляд Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, не дає підстав для віднесення Національної ради до центральних органів державної виконавчої влади в розумінні частини 1 статті 24 КАС, участь яких у спорі є підставою для його колегіального розгляду.

За таких обставин рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

У той же час колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що суд апеляційної інстанції, обмежившись висновком (в порядку статті 195 КАС) про неправильне застосування частини 1 статті 24 КАС, по суті ухилився від перевірки наведених в апеляційній скарзі доводів щодо порушень норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 243 КАС, якщо Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення норми матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, справа має бути направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Акціонерного товариства "Онікс" задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2007 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.