розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов. Сервіс" (далі ТОВ "Азов. Сервіс") справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький асфальто-бетонний завод" (далі – ВАТ "Запорізький асфальто-бетонний завод") до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі – Райдержадміністрація), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС", Якимівський районний відділ земельних ресурсів Запорізької області, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, ТОВ "Азов. Сервіс", про визнання недійсним розпорядження,

У лютому 2006 року ВАТ "Запорізький асфальто-бетонний завод" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним та скасувати пункт 3 розпорядження голови Райдержадміністрації від 21 листопада 2002 року № 480 про продаж у власність ТОВ "Азов. Сервіс" земельної ділянки площею 10200 кв.м., розташованої на території Кирилівської селищної ради для розміщення бази відпочинку "Діана".

Господарський суд Запорізької області постановою від 19 червня 2006 року у задоволенні позову відмовив.

Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 7 жовтня 2008 року скасував постанову суду першої інстанції та постановив нове рішення, яким задовольнив позов.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 червня 2009 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У скарзі про перегляд ухвали касаційного суду за винятковими обставинами ТОВ "Азов. Сервіс", посилаючись на неоднакове, порівняно з іншими справами застосування цим судом одних і тих самих норм процесуального права, (статті 157 КАС), просить її скасувати та закрити провадження у справі, оскільки справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суди всіх інстанцій виходили з того, що дана справа належить до адміністративної юрисдикції. Однак цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Райдержадміністрація на підставі розпорядження свого голови від 21 листопада 2002 року № 480 уклала 5 грудня 2002 року договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки з ТОВ "Азов. Сервіс".

Спір, який виник в цій справі стосується захисту прав орендаря (ВАТ "Запорізький асфальто-бетонний завод"). Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є захист права в договірних (орендних) відносинах. Такий спір не пов’язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов. Сервіс" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2009 року, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2008 року та постанову Господарського суду Запорізької області від 19 червня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.