ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 27/136
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ДПІ у Жовтневому районі міста
касаційної скарги Дніпропетровська
на постанову від 27.02.2004р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
та ухвалу від 30.01.2004р. господарського суду
Дніпропетровської області
у справі № 27/136 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом ТОВ “”JISIMEX” (Словаччина) в особі
представництва “Джісімекс с.р.о.”,
м. Дніпропетровськ
до 1. ДПІ у Жовтневому районі міста
Дніпропетровська;
2. УДК України у Дніпропетровській
області;
3. ВДК України у Жовтневому районі
міста Дніпропетровська
про стягнення бюджетної заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача –
Жиліна А.Г., довір. від 07.05.2004 р. № 475;
Куюмчян С.Е., довір. від 07.05.2004 р. № 474;
від відповідача(І) –
Чернявська Н.В., довір. від 11.05.2004 р. № 21239/10/10-039;
Яковець О.В., довір. від 08.01.2004 р. № 55/10/10028;
Старостенко В.М., довір. від 11.05.2004 р. № 21238/10/10-039
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
30.01.2004р. у справі № 27/136 (суддя – Татарчук В.О.) на
виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 21.08.2003 р. у справі № 27/136 про стягнення з Державного
бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість в розмірі 4 495 013,00 грн. та процентів у розмірі
315 525,49 грн. видано наказ, строком пред’явлення до виконання
протягом трьох років. Крім того, визнано незаконними дії
Управління Державного казначейства України у Дніпропетровській
області щодо виконання рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 21.08.2003 р. у справі № 27/136 і
наказу суду від 07.10.2003 р. та зобов’язано Державне
казначейство України у Дніпропетровській області виконати
вказане рішення суду.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Коршун
А.О. – головуючий, Виноградник О.М., Джихур О.В.), переглянувши
в апеляційному порядку ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.01.2004р., постановою від
27.02.2004 р. залишив її без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у
Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу від
30.01.2004р. та постанову від 27.02.2004 р., в якій просить
скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу в задоволені скарги на дії Управління
Державного казначейства України у Дніпропетровській області.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Конституцією України передбачено, що судові рішення ухвалюються
судами ІМЕНЕМ УКРАЇНИ і є обов'язковими до виконання на всій
території України (ст. 124).
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення, ухвали, постанови господарського
суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій
територўї України і виконуються у порядку, встановленому Законом
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на
яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих
бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами
Державного казначейства України в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
в Україні застосовується казначейська форма
обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає
здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій
з коштами державного бюджету та розрахунково-касового
обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю
бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті
зобов'язань та проведенні платежів.
Статтею 47 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004
рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
встановлено, що виконання рішення, яке прийнято
органом державної влади, що відповідно до закону має право на
його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких
обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним
казначейством України. Безспірне списання коштів з рахунку
державного бюджету здійснюється виключно органами Державного
казначейства України.
Також, згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на
додану вартість ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації та Державного казначейства України від
02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України від
21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції
України 08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на
додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного
казначейства України за висновками податкових органів або за
рішенням суду.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
21.08.2003 р. у даній справі, яке залишено без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
03.10.2003 р. та постановою Вищого господарського суду України
від 03.12.2003 р., з державного бюджету на користь позивача
стягнено суму бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість у розмірі 4 495 013,00 грн. та проценти у розмірі
315 525,49 грн.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 07.10.2003 р.
на виконання рішення суду було видано наказ, який 20.01.2004 р.
Управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській
області повернуто без виконання.
Враховуючи те, що органи Державного казначейства України
відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
віднесені до органів, які поряд з органами державної
виконавчої служби здійснюють виконання рішень, колегія суддів
вважає, що на такі органи поширюється дія ст. 121-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає оскарження дій чи бездіяльності
органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень,
ухвал, постанов господарських судів.
При цьому, необґрунтованими є заперечення органу Державного
казначейства України з посиланням на неможливість виконання
наказу суду з огляду на ст. 12 Закону України “Про Державний
бюджет України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
, яка визначає, що
погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість, яка виникла станом на 1.11.2003 року і не
відшкодована на 1.01.2004 року, здійснюється шляхом її
оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном
обігу п'ять років.
Відповідно до ч. 2 вказаної норми Закону ( 1344-15 ) (1344-15)
порядок
випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішніх
державних позик, а також нарахування процентів на них
затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 12
Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”
( 1344-15 ) (1344-15)
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від
25.12.2003 р. N 2014 ( 2014-2003-п ) (2014-2003-п)
, якою затверджено Порядок
випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики
із строком обігу п'ять років.
Згідно ч. 2 зазначеного Порядку ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
дія цього
Порядку поширюється на платників податку на додану вартість,
яким бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, що
утворилася на 1.11.2003 р., не відшкодована до 1.01.2004 р.
Відшкодування податку на додану вартість здійснюється за
рішенням суду, прийнятим після 1.01.2004 року.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано визнано
незаконними дії Управління Державного казначейства України у
Дніпропетровській області щодо виконання рішення суду у даній
справі та виданого на його виконання наказу.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до
статті 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення
господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу,
який є виконавчим документом, при цьому строк дії наказу повинен
відповідати п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, згідно з яким цей строк має становити
три роки.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що
винесені у справі судові рішення відповідають чинному
законодавству та підставі для їх скасування не вбачається.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі міста
Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 27.02.2004р. та ухвалу господарського
суду Дніпропетровської області від 30.01.2004р. у справі
9 27/136 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 27.02.2004р. та ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.01.2004р. у справі № 27/136
залишити без змін.