ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2004                                        Справа N 6/363

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу    ВАТ   “К”   на   постанову   Донецького   апеляційного

господарського  суду  від  03.12.2003р.  у  справі  за   позовом

Державного  підприємства “Виробниче об'єднання “ПЗ” до  ВАТ  “К”

про   стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

                       У С Т А Н О В И В:

У липні 2003 р. Державне підприємство “Виробниче об”єднання “ПЗ”

пред’явило в господарському суді позов до ВАТ “К” про стягнення,

а саме основного боргу за поставлену продукцію у сумі 261 894,13

грн.,  пені у сумі 18 212,11 грн., інфляційних у сумі 36  927,07

грн., 3% річних у сумі 22 261 грн. відповідно до договору №  206

юр від 28.10.1999 р. з підстав ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  03.09.2003

р.,   залишеним  без  змін  постановою  Донецького  апеляційного

господарського суду від 03.12.2003 р., позов задоволено,  з  ВАТ

“К”  на  користь  Державного підприємства “Виробниче  об”єднання

“ПЗ” стягнуто 334 469,36 грн.

У   касаційній  скарзі  ВАТ  “К”  просить  постанову  Донецького

апеляційного господарського суду від 03.12.2003 р. скасувати,  а

рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2003  р.

скасувати  у  частині стягнення 3% річних у сумі  21702,5  грн.,

посилаючись   на   порушення   судом   норм   матеріального   та

процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи ухвалою арбітражного суду Донецької

області від 09.04.2001 р. у справі 18/88Б за заявою ТОВ “Т” було

порушено справу про банкрутство ВАТ “К”, але іншою ухвалою цього

ж  суду  від  22.05.2001р. провадження у  справі,  у  зв’язку  з

відкликанням її заявником за обставин погашення боржником боргу,

припинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2001р. у

справі  №  18/133Б порушено за заявою ТОВ “Промислова група  “Р”

справу про банкрутство стосовно відповідача.

Ухвалою цього ж суду від 15.10.2001 р., у зв’язку з відкликанням

заяви кредитором, її залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2001р. у

справі  №  18/217Б  за заявою ВАТ Кондратіївське  спеціалізоване

управління “ЕР” порушено справу про банкрутство ВАТ “К”.

Ухвалою  цього ж суду від 03.12.2001 р. заяву кредитор відкликав

і її залишено без розгляду.

Ухвалою  від  11.02.2002р.  у справі  №  33/245  за  заявою  ВАТ

Кондратіївське  спеціалізоване  управління  “ЕР”  було  порушено

справу про банкрутство.

Постановою  Вищого господарського суду України від  08.10.2002р.

скасовано  ухвалу  господарського  суду  Донецької  області   за

результатами   підготовчого  засідання  від  02.08.2002   р.   і

провадження  у справі припинено, оскільки на момент підготовчого

засідання  грошові вимоги ініціюючого кредитора  складали  менше

тієї суми, яка визначена ст. 6 Закону № 2343-ХІІ ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Відповідно  до  ст.  161 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          (діяв  на  період

спірних   правовідносин)   зобов’язання   повинні   виконуватися

належним  чином  і в установлений строк відповідно  до  вказівок

закону,  акта  планування, договору,  а  при  відсутності  таких

вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Судом  достовірно встановлено, що відповідач належним  чином  не

розрахувався за отриману продукцію за договором поставки  №  206

юр від 28.10.1999р., основний борг складав 261894,13 грн.

Отже,  суд  мав  підстави  для його  стягнення,  як  і  пені  та

інфляційних  сум і 3% річних за ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          (є

спеціальним  видом  відповідальності,  яка  не  ототожнюється  з

неустойкою  і не належить до передбачених статтею  178  ЦК  УРСР

( 1540-06 ) (1540-06)
         видів забезпечення виконання зобов’язань).

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Підставно з рішенням суду погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи  касаційної скарги не спростовують правильність висновків

суду.

Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   -   111-12

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу ВАТ “К” залишити без задоволення, а  постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2003р. без

змін.