ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 2-7/1249-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Бахчисарайського районного
судовому засіданні касаційну центру зайнятості
скаргу
на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 13 січня
2004 р.
постанову
Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11
березня 2004 р.
у справі № 2-7/1249-2004
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Бахчисарайського районного
центру зайнятості
до СТОВ "А"
про стягнення 12 382, 25 грн.
за участю представників від:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Центр зайнятості подав до господарського суду Автономної
Республіки Крим позов до СТОВ "А" про стягнення внесків 12 382, 25
грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.01.2004 у позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.03.2004 рішення залишено без змін.
У прийнятті відповідних рішень і постанови судові інстанції
виходили з того, що органи фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування не є органами стягнення у розумінні Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України центр
зайнятості просить рішення суду першої інстанції та постанову
апеляційної інстанції у даній справі скасувати та постановити
рішення про задоволення вимог.
Скаргу мотивовано тим, що у центру зайнятості відсутні правові
підстави керуватися Законом України "Про порядок погашення
обов'язкових платежів до державних та цільових фондів"
( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки у вирішенні відповідних питань необхідно
виходити з вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
, а також
Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
, Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ) (803-12)
" та інших нормативноправових актів, які
регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши повноту встановлених
судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність
застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий
розгляд до суду першої інстанції з урахуванням наступних доводів.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ "АУ" зареєстровано в
Бахчисарайському районному центрі зайнятості як платник внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на
випадок безробіття за № 10-6. Відповідач станом на 01.07.2003 має
прострочену заборгованість (недоїмку) по внесках до фонду в сумі
37761,59 грн. (основний борг - 37297,65 грн. та пеня 463,94 грн.).
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в п.1 постанови від
29.12.76 № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, зі змінами,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин. Рішення суду
першої інстанції та оскаржена постанова апеляційного
господарського суду, якою зазначене рішення залишено в силі, цим
вимогам не відповідають.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття
визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
. Розмір
внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) встановлено
Законом України "Про розмір внесків на деякі види
загальнообов'язкового державного соціального страхування"
( 2213-14 ) (2213-14)
.
Стаття 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування визначає страхування на випадок
безробіття як один з видів загальнообов'язкового державного
соціального страхування.
Порядок нарахування внесків та їх сплати регулюється Інструкцією
про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх
надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття ( z0030-01 ) (z0030-01)
, затвердженою
наказом Міністерства праці та соціальної політики України від
18.12.2000 № 339 (далі - Інструкція).
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
функції робочих органів виконавчої
дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної
Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські,
районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри
зайнятості. Аналогічний за змістом припис вміщено в абзаці першому
пункту 3.1 Інструкції ( z0030-01 ) (z0030-01)
.
Зазначена норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
відносить до
компетенції робочих органів Фонду, зокрема, проведення збору
страхових внесків, контроль за правильністю нарахування,
своєчасністю сплати страхових внесків, а також витратами за
страхуванням на випадок безробіття, представництво інтересів Фонду
в судових та інших органах.
Частиною 1 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
та пунктом 9.1 Інструкції ( z0030-01 ) (z0030-01)
визначено відповідальність
роботодавця за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових
внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків
страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом
внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно з частиною 2 статті 38 названого Закону ( 1533-14 ) (1533-14)
не
сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход
Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у
разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій,
передбачених цією статтею, не застосовується. Статтею 39 цього ж
законодавчого акта передбачено, що спори, які виникають із
правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.4 Інструкції ( z0030-01 ) (z0030-01)
контроль за
правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та
надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості
шляхом проведення планових перевірок, за результатами яких
складається акт у двох примірниках і підписується особами, які
проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером
страхувальника. Один примірник акта передається під розписку
керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший
залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку. В акті
зазначається, за який період проведено перевірку, які виявлено
порушення при нарахування і оплаті страхових внесків.
Згідно з вимогами пункту 9.7 Інструкції ( z0030-01 ) (z0030-01)
несплачені в
строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход Фонду із
страхувальника у безспірному порядку незалежно від результатів
фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного
характеру (розпорядження) директора Державного центру зайнятості
або його заступників, директора центру зайнятості Автономної
Республіки Крим, директорів обласних, Київського та
Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій, поклавши в основу
судових актів Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не встановили обставин, які б свідчили про
проведення перевірки правильності нарахування, своєчасності і
повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття, нарахування страхових внесків та платіжні
документи з перерахуванням страхових внесків до Фонду.
В акті зазначається за який період проведено перевірку, які
виявлено порушення при нарахуванні і оплаті страхових внесків.
За вимогами п.9.7 Інструкції ( z0030-01 ) (z0030-01)
несплачені в строк
страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід фонду із
страхувальника у безспірному порядку незалежно від результатів
фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного
характеру (розпорядженням) директора Державного центру зайнятості
Автономної Республіки Крим, директорів обласних, Київського та
Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.
Втім, не досліджено питань щодо реалізації прав Фонду на
безспірне стягнення суми внесків.
За таких обставин прийняті судові рішення не можна визнати
законними та обґрунтованими і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог норм матеріального і
процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Бахчисарайського районного центру зайнятості
від 26.03.04 за № 05-360 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.01.04 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.03.04 у справі № 2-7/1249-2004
скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського
суду Автономної Республіки Крим.