ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 13/64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
суддів
розглянув Спеціалізованого державного підприємства
касаційну скаргу "У"
на постанову від 11.09.2003
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 13/64
господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Багатогалузева господарча компанія "І"
до товариства з обмеженою відповідальністю
"ДК",
відділ Державної виконавчої служби
Дарницького районного управління юстиції
м. Києва,
Спеціалізованого державного підприємства
"У",
акціонерного комерційного банку "Л"
про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право
власності
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.10.2002 визнано
недійсними торги, що відбулися 25 січня 2001р. з реалізації
нежитлового будинку № 7 по вул. Декабристів в м. Києві та
свідоцтво про право власності № 985947 від 02.04.2001, яке видано
товариству "ДК".
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сторони повернуто у первісний стан.
Постановою від 20.02.03 Київського апеляційного господарського
суду рішення залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.03 з посиланням на
ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснено рішення по поверненню
сторін у первісний стан, а саме: стягнуто на користь товариства з
обмеженою відповідальністю "ДК" з акціонерного комерційного банку
"Л" 1934687,83 грн., з спеціалізованого державного підприємства
"У" 108050 грн., з відділу Державної виконавчої служби Дарницького
РУЮ м. Києва 118262,17 грн. Зобов'язано товариство з обмеженою
відповідальністю "ДК" повернути приміщення за адресою, м. Київ
товариству з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева господарча
асоціація "І".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.09.03 ухвалу господарського суду м. Києва від 18.07.03
скасовано в частині стягнення з акціонерно-комерційного банку "Л"
на користь ТОВ "ДК" 1934687,83 грн. боргу, в іншій частині ухвалу
залишено без змін.
Наказ господарського суду м. Києва від 18.07.03 виданий на
виконання ухвали господарського суду м. Києва від 18.07.03 щодо
стягнення з акціонерно-комерційного банку "Л" на користь ТОВ "ДК"
1934687,83 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню.
Скасовуючи частково ухвалу, апеляційний господарський суд виходив
з того, що ухвалу було прийнято фактично за правилами ст. 88 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому вона підлягає оскарженню.
АКБ "Л" не є стороною у зобов'язанні щодо продажу спірного
приміщення. Сума 1934687,83 грн. не була предметом розгляду в
судовому засіданні в порушення вимог ст. 88 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційній скарзі спеціалізоване державне підприємство "У"
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та
залишити без змін ухвалу господарського суду, посилаючись на
порушення ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 469 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, мотивуючи тим, що прилюдні торги визнано недійсними і
АКБ "Л" повинен повернути все одержане від цих торгів.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитловий будинок № 7 по
вул.Декабристів у м. Києві було реалізовано шляхом проведення
прилюдних торгів у порядку виконання наказу арбітражного суду м.
Києва від 26.10.2000, який було видано на підставі ухвали
господарського суду від 19.10.2000, якою змінено спосіб виконання
рішення арбітражного суду м. Києва від 31.08.2000 яким з
товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева асоціація
"І" на користь АКБ "Л" стягнуто 1787032,87 грн. заборгованості за
кредитним договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.10.02 визнано
недійсними торги, що відбулися з реалізації нежитлового будинку м.
Києва та свідоцтво про право власності, яке видано товариству
"ДК".
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сторони повернуто у первісний стан.
Проте в рішенні не визначено порядок повернення сторін у первісний
стан, а тому ухвалою від 18.07.03 господарського суду м. Києва з
посиланням на ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стягнуто на користь
товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" з АКБ "Л" 1934687,83
грн., з "Уу" 108050 грн., з ДВС Дарницького РУЮ м. Києва 118262,17
грн.
Зобов'язано ТОВ "ДК" повернути приміщення за адресою: м. Київ,
ТзОВ "І".
Відповідно до ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя за заявою
сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не
змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за
своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи
арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Аналіз процесуальної норми і прийнятої господарським судом ухвали
свідчить про те, що вона не відповідає приписам ст. 89 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд прийшов до
правильного висновку, що господарським судом фактично прийнято
додаткове рішення, про що свідчить і посилання в ухвалі на ст. 116
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і зобов'язання видати накази.
Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на
яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації.
Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього
у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення
прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність,
сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, і продавець
- відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує і
проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою
службою.
Наведене свідчить, що висновок апеляційного господарського суду
про те, що АКБ "Л" не є стороною в угоді по продажу майна з
прилюдних торгів є правильним, а тому апеляційним господарським
судом обґрунтовано скасовано ухвалу господарського суду, якою
стягнуто з АКБ "Л" на користь ТОВ "ДК" 1934687,83 грн.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги про порушення норм
матеріального права при скасуванні ухвали господарського суду в
частині стягнення суми з АКБ "Л".
Відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
реалізація арештованого майна, за винятком майна,
вилученого за законом з обігу та зазначеного в ч. 5 ст. 55 цього
Закону ( 606-14 ) (606-14)
, здійснюється спеціалізованими організаціями,
які залучаються на тендерній (конкурсній) основі на підставі
договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими
організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Згідно з п. 5.4. наказу Міністерства юстиції України від 27.10.99
№ 68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок
проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого
майна" ( z0745-99 ) (z0745-99)
кошти, одержані від реалізації аукціонного
майна, з вирахуванням комісійної винагороди, обумовленої
договором, перераховуються спеціалізованою організацією на
відповідні рахунки державної виконавчої служби в установленому
порядку. Таким чином, у законі визначено, що реалізація
арештованого нерухомого майна належить до повноважень державного
виконавця, тоді як спеціалізована організація лише організовує та
проводить прилюдні торги з реалізації такого майна за договором з
державною виконавчою службою.
За таких обставин висновок судових інстанцій про проведення
реституції між АКБ "Л", "У", ТзОВ "ДК", ТзОВ "Багатогалузева
господарча компанія "І" є помилковим.
При винесенні як ухвали господарським судом, так і постанови
апеляційним судом не взято до уваги ту обставину, що у зв'язку з
визнанням торгів недійсними проводяться повторні торги на
виконання рішення суду, яким звернено стягнення на майно боржника
- ТзОВ "Багатогалузева господарча компанія "І", а тому повернення
боржнику майна є неправильним.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу спеціалізованого державного підприємства "У"
задовольнити частково.
Постанову від 11.09.2003 Київського апеляційного господарського
суду скасувати в частині залишення без змін ухвали господарського
суду від 18.07.2003 у справі № 13/64 і в цій частині справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову залишити без змін.