Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (2755-17) від 02 грудня 2010 р. N 2755-ІУ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 Кодексу (2755-17) ).

Відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (2755-17) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (2755-17) , якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу (2755-17) ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

При цьому податковий агент нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу (2755-17) ).

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) ).

Отже, якщо платник податку - фізична особа здійснює продаж товару (мобільного телефону або побутової та цифрової техніки) то дохід, отриманий від такого продажу, включається податковим агентом до складу загального оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % .

Разом з цим, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від податкового агента, слід розглядати з урахуванням документів, що пов'язані з отриманням такого доходу.

Аналогічне за своєю суттю роз’яснення розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс" категорії 103 "Податок на доходи фізичних осіб" підкатегорія 103.03 "Ставки податку".

Додатково повідомляємо, що згідно з п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ (436-15) ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Виходячи з викладеного, у випадку, якщо така діяльність має систематичний характер, вона визнається підприємницькою та оподатковується згідно відповідних положень Кодексу.

Слід зазначити, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658 – III (2658-14) "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" із змінами і доповненнями (далі – Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону оцінка, зокрема, майна – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

При цьому, суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону і органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (ст. 5 Закону).

Згідно із абз. 1 ст. 9 Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно з ст. 1 Закону України від 09 грудня 2011 року № 4107 – VI "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.