Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши за винятковими обставинами у письмовому провадженні за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області (далі – УСБУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУПФУ) про перерахунок пенсії,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до УСБУ і ГУПФУ, посилаючись на те, що з 26 грудня 2006 року йому призначено пенсію на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) з порушенням вимоги частини 3 статті 43 цього Закону щодо її розміру, а саме: не враховано отриману під час служби 50 % доплату від суми пенсії, передбаченої підпунктом "а" пункту 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) . Водночас він просив поновити порушені права і привести розмір належної йому пенсії відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

ОСОБА_1 наказом командира військової частини від 21 грудня 2006 року № 124-ос/д був звільнений з військової служби у відставку Служби безпеки України за станом здоров’я на підставі підпункту "в" пункту 65, підпункту "б" пункту 67 "Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України", затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001 (1053/2001) . 25 грудня 2006 року його виключено із списків особового складу військової частини.

Червонозаводський районний суд м. Харкова постановою від 11 травня 2007 року позов задовольнив: визнав недійсним призначений ОСОБА_1 розмір пенсії, зобов’язавши ГУПФУ її перерахувати відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ із урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед його звільненням. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2008 року, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції у цій справі ОСОБА_1, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом однієї й тієї самої норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про безпідставність вимог скарги.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

У частині 1 статті 40 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі – Закон № 3235-ІV (3235-15) ) встановлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При обчисленні пенсій у розрахунок забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які згідно із законом мають право на пенсію за вислугу років, проте за власною згодою і в інтересах справи залишені на службі.

Пунктом 30 статті 77 Закону № 3235-ІV дію частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ зупинено на 2006 рік.

Водночас установлений у статті 40 Закону № 3235-ІV порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців і вимоги пункту 30 статті 77 цього ж Закону щодо зупинення на 2006 рік дії частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ не були скасовані, а тому підлягали застосуванню.

На думку колегії суддів, суб’єкт владних повноважень, вирішуючи у грудні 2006 року питання про призначення й обчислення пенсії позивачу на підставі Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону № 3235-ІV (3235-15) .

Оскільки обставини, що стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2008 року відмовити.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.