ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.03.2004                                 Справа N 2-23/8235-03

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючого Першикова Є.В.

              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши   касаційну  скаргу  Управління ПФУ в H-ському  районі

м. P-cька

на постанову від 04.11.03 p.

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі №2-23/8235-03

за позовом Управління ПФУ в H-ському районі м. P-cька

до ВАТ "XXX"

про   стягнення 55128,90 грн.

                 за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

Рішенням господарського суду  Автономної  республіки  Крим  (суддя

Іщенко  Г.М.)  від  14.07.03  в  позові відмовлено з посиланням на

неправомірність позовних вимог.

Постановою колегії    суддів    Севастопольського     апеляційного

господарського суду у складі:  головуючого Видашенко Т.С., суддів:

Заплави  Л.Н.,  Фенько  Т.П.  від   04.11.03   рішення   місцевого

господарського суду залишено без змін.

Управління ПФУ в H-ському районі м.  P-cька звернулось  до  Вищого

господарського  суду  України  із  касаційною скаргою на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду,  вважаючи,  що

дана  постанова  прийнята  внаслідок неправильного застосування та

порушення норм матеріального права, а тому просить її скасувати.

Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши

касаційну  скаргу  Управління  ПФУ в H-ському районі м.  P-cька на

постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського   суду,

перевіривши  наявні  матеріали  справи  на предмет правильності їх

оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального

права відзначає наступне:

Управління ПФУ  в  H-ському районі м.  P-cька звернулось з позовом

про стягнення з відповідача заборгованості по збору на обов'язкове

державне пенсійне страхування в сумі 23197,17 грн.

Відповідно до  ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         органи

державної влади та органи місцевого  самоврядування,  їх  посадові

особи зобов'язані діяти тільки на підставі,  в межах повноважень і

засобами, які передбачені Конституцією та законами України.

Закон України  "Про  порядок   погашення   зобов'язань   платників

податків    перед   бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"

( 2181-14  ) (2181-14)
          є  спеціальним  законом,  яким  встановлено  порядок

погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед  бюджетами

та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,

по податкам  і  зборам  (обов'язковим  платежам),  нарахування  та

сплати  пені  і штрафних санкцій,  які застосовуються до платників

податків контролюючими органами.

Зазначеним Законом  встановлено обсяг повноважень пенсійного фонду

України (п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 ( 2181-14  ) (2181-14)
        ) з  питань  визначення

податкового боргу по збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до  п.п.2.1.2  п.2.1  ст.2  Закону  ( 2181-14 ) (2181-14)
         заклади

Пенсійного  фонду  України  являються  контролюючими  органами  по

внескам  до  Пенсійного фонду України і,  як зазначено в п.п.2.2.1

п.2.1 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  мають право здійснювати  перевірки

своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.

Органами, уповноваженими    здійснювати    заходи   по   погашенню

податкового боргу (органами стягнення),  відповідно  до  п.п.2.3.1

п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         являються виключно податкові органи,

а також державні виконавці в межах їх компетенції.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового

зобов'язання   в  установлені  строки,  податковий  орган надсилає

такому  платнику  податків  податкові  вимоги.  Якщо  контролюючий

орган,   що   провів   процедуру   узгодження   суми   податкового

зобов'язання з платником податків,  не є податковим органом, такий

контролюючий   орган   надсилає  відповідному  податковому  органу

подання про  здійснення  заходів  з  погашення  податкового  боргу

платника  податків,  а також розрахунок його розміру,  на підставі

якого податковий орган надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1  п.6.2

ст.6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).

Відповідно до  підпункту  6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону України від

21.12.2000 № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         у випадку,  якщо платник податків не

сплачує  узгоджену  суму  податкового  зобов'язання  у встановлені

строки,  податковий  орган  направляє  такому  платнику  податкові

вимоги.

Таким чином,  господарський  суд  при прийнятті рішення правомірно

зазначив,  що відповідно до чинного законодавства тільки податкові

органи  вправі  звертатись  за  стягненням  несплачених податкових

зобов'язань.

З урахуванням викладеного,  колегія суддів  вважає,  що  постанова

Севастопольського   апеляційного  господарського  суду  відповідає

чинному законодавству і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого

Господарського суду України,

                           ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу  Управління  ПФУ  в  H-ському  районі  м.  P-cька

залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського  апеляційного  господарського суду від

04.11.03 p. у справі №2-23/8235-03 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді :    Г.Савенко

           І.Ходаківська