ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.03.2004 Справа N 15/251
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Бур'янової С.С.
За участю: представника ДВАТ "XXX" А.А.А., Голови ліквідаційної
комісії Б.Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Державної холдінгової компанії "YYY"
на рішення господарського суду Луганської області від 29.10.2002
р. по справі №15/251 та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 08.05.2003 р. по справі №15/251 на позовом
Державної холдінгової компанії "YYY" в особі ліквідаційної комісії
до ДВАТ "XXX"
про повернення безпідставно придбаного майна на суму
213318,30 грн.
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ДХК "YYY" в особі ліквідаційної комісії 01.08.2002 р.
звернувся з позовом до суду про повернення безпідставно придбаного
ДВАТ "XXX" майна на суму 213318,30 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29 жовтня 2002
р. по справі № 15/251 /судді Р.Є.Якушенко, О.С.Палей,
Т.Ф.Парамонова/ у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08
травня 2003 р. по справі №15/251 /судді Н.В.Акулова, Т.А.Шевкова,
О.Л.Агапов/ рішення господарського суду Луганської області від 29
жовтня 2002 р. залишене без змін, а апеляційна скарга Державної
холдінгової компанії "YYY" в особі ліквідаційної комісії залишена
без задоволення.
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
В касаційній скарзі позивач - Державна холдінгова компанія "YYY"
просить рішення господарського суду Луганської області від 29
жовтня 2002 р. та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 08 травня 2003 р. скасувати, посилаючись на те, що вони
постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального
права, прийняти нове рішення, яким стягнути вартість безпідставно
придбаного майна банкрута у сумі 213318, 30 грн., витрати по
сплаті державного мита - 3400 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та
час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представника
боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції,
постановою від 03.12.1998 р. по справі № 05/227-9/185 б
арбітражного суду Луганської області Державна холдінгова компанія
"YYY" визнана банкрутом. Ухвалою Вищого арбітражного суду України
від 20.01.1999 р. зупинено виконання постанови арбітражного суду
Луганської області від 03.12.1998 р. по справі № 05/227-9/185 б.
Зазначена ухвала Вищого арбітражного суду України від 20.01.1999
р. втратила чинність 26.04.1999 р. Ліквідаційна комісія почала
працювати лише 05.08.1999 р. Управлінням матеріально - технічного
постачання ДХК "YYY" (структурний підрозділ банкрута) згідно
розпоряджень посадових осіб протягом періоду з 30.04.1999 р. до
04.08.1999 р. відпущені за оформленими товарно-матеріальними
накладними, а ДВАТ "XXX" отримані товарно-матеріальні цінності на
суму 213381,30 грн. Державна холдінгова компанія "YYY" в особі
ліквідаційної комісії 30.08.1999 р. звернулась до ДВАТ "XXX" з
вимогою забезпечити зберігання матеріалів, отриманих по ТТН №617
від 04.08.1999 р. на суму 11404, 80 грн., у зв'язку з тим, що
структурні підрозділи підприємства - банкрута здійснювали відпуск
матеріалів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд як першої так і
апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ст.33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Державною холдінговою компанією "YYY" не додано доказів праці
ліквідаційної комісії до 05.08.1999 р., докази визнання у
встановленому порядку дій посадових осіб незаконними. Посилання на
протокол засідання ліквідаційної комісії від 28.12.1998 р., який
не підписаний представником ДПІ у м. Р-ську В.В.В., не є доказом
праці комісії в період відпуску товарно-матеріальних цінностей
ДВАТ "XXX" в період з 30.04.1999 р. по 04.08.1999 р. Згідно зі
ст.469 ЦК України особа ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка одержала майно за рахунок
іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або
договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій
особі. У встановленому законом порядку дії посадових осіб
незаконними не визнані.
Але з такими висновками суду повністю погодиться не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова
зазначеним вище вимогам не відповідає.
Так, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних
вимог, належним чином не з'ясував дійсні обставини справи, не дав
належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та
запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтував
свої висновки.
Залишаючи рішення господарського суду Луганської області без змін,
в порушення вимог ст.105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Донецький
господарський апеляційний суд вказані вище обставини не врахував,
що призвело до суттєвого порушення норм процесуального права при
прийнятті постанови.
В касаційній скарзі ДХК "YYY" посилається на порушення судами норм
ст.ст. 33, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст.225, 469 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки, банкрут продовжував розпродавати майно, що
належало ліквідаційній комісії в порушення норм ст.15 Закону
України "Про банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
, товарно-транспортно
накладні були підписані не уповноваженими особами, судом не вірно
встановлено строк з якого почала працювати ліквідаційна комісія.
Ці обставини господарським судом Луганської області та Донецьким
апеляційним господарським судом не перевірені і їм належна оцінка
дана не була.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
(в редакції Закону від 14.10.1998 р. ( 177-14 ) (177-14)
) З моменту
визнання боржника банкрутом: припиняється підприємницька
діяльність боржника; до ліквідаційної комісії переходить право
розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та
обов'язки; вважаються такими, що минули, строки усіх боргових
зобов'язань банкрута; припиняється нарахування пені та процентів з
усіх видів заборгованості банкрута.
Відповідно до ст.225 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
право продажу майна,
крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо
продавець майна не є його власником, покупець набуває права
власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього
Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
власник не вправі витребувати від нього майно.
Згідно зі ст.20 Закону України "Про банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
(в
редакції Закону від 14.10.1998 р. ( 177-14 ) (177-14)
) рішення про продаж
майна банкрута приймається ліквідаційною комісією за погодженням
із зборами (комітетом) кредиторів. Голова ліквідаційної комісії
забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок
продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна. При
цьому продаж майна державних підприємств-банкрутів здійснюється з
урахуванням вимог, які визначаються Законом України "Про
приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
та іншими
законодавчими актами України з питань приватизації. У разі
надходження двох і більше пропозицій голова ліквідаційної комісії
призначає проведення конкурсу (аукціону). Порядок проведення
конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
.
За таких обставин рішення господарського суду Луганської області
від 29.10.2002 р. по справі №15/251 та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 08.05.2003 р. по справі
№15/251 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним
обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене,
більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати
належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням
сторін і в залежності від встановленого та вимог закону
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-11, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної холдінгової компанії "YYY" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 29.10.2002 р.
по справі №15/251 та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 08.05.2003 р. по справі №15/251 скасувати,
справу направити на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Бур'янова С.С.