ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2004 Справа N 15/84
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного відкритого акціонерного товариства "Трест "ОРБ" на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2003 року у справі № 15/84 за позовом індивідуального
приватного підприємства "Н" до державного відкритого акціонерного
товариства "Трест "ОРБ" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2003 року індивідуальне приватне підприємство "Н"
звернулось до господарського суду Кіровоградської області з
позовом до державного відкритого акціонерного товариства "Трест
"ОРБ" про стягнення боргу в сумі 51635 грн., посилаючись на
неналежне виконання відповідачем умов додаткової угоди № 2 від
січня 1999 року до контракту № 3/1987 щодо оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 червня
2003 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь
позивача 51635 грн. основного боргу та судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2003 року зазначене рішення місцевого суду змінено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 51466 грн. основного
боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено. Стягнуто з
позивача державне мито по апеляційній скарзі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, посилаючись
на те, що вона прийнята в результаті неправильного застосування
норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове
рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того,
що наявний борг відповідача перед позивачем в сумі 51635 грн.
підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення вказаного
боргу відповідач не надав.
До того ж, місцевим судом зазначено, що ухвалою господарського
суду від 12 червня 2003 року затверджено мирову угоду у справі про
банкрутство відносно відповідача між кредиторами і відповідачем.
Провадження у справі припинено. Закінчена дія мораторію на
задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою суду від 17
вересня 2002 року, що дає підстави для задоволення позову.
З такою позицією, при розгляді апеляційної скарги, погодився і суд
другої інстанції, частково змінюючи рішення місцевого суду щодо
стягнення з відповідача боргу в сумі 169 грн.
Проте, з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не
можна.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що у вересні 2002
року щодо відповідача порушена справа про банкрутство.
Проте на вказану обставину суди не звернули уваги та належним
чином не з'ясували правовідносини сторін після порушення справи
про банкрутство та якими нормами права вони регулюються -
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
чи Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Висновок суду про необхідність задоволення позову у зв'язку із
затвердженням мирової угоди у справі про банкрутство та припинення
провадження у тій справі ґрунтується без аналізу та урахування
вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, що регулюють умови та
порядок відновлення платоспроможності відповідача або визнання
його банкрутом, повного або часткового задоволення вимог
кредиторів.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не
можна визнати законними та обґрунтованими, прийнятими у
відповідності з нормами права, фактичними обставинами справи, тому
вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд
до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати
дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін і в залежності
від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства
"Трест "ОРБ" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 червня
2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30 вересня 2003 року у справі № 15/84
скасувати, а справу передати до господарського суду першої
інстанції на новий розгляд.