ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.03.2004 Справа N 10/455
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "XXX" Товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY" на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 року у справі №10/455 за
позовом Дочірнього підприємства "XXX" Товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY" до Управління Пенсійного фонду України в
H-ському районі м. Запоріжжя про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
з останнього надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування з операцій по відчуженню автомобілів у сумі
23 952,11 грн., посилаючись на те, що, являючись платником єдиного
податку, він звільнений від сплати зазначеного збору.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.2003
року у позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
18.11.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом неправильно
застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ним
судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позов.
Доповідач -Вовк І.В.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено до
Пенсійного фонду України 23 952,11 грн. збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування, що складає 3% від вартості
придбаних ним автомобілів. У цей період позивач був платником
єдиного податку.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення
надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування від операцій по купівлі - продажу автомобілів у сумі
23 952, 11 грн., оскільки відповідно до положень Указу Президента
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
він, як платник єдиного податку,
звільняється від сплати зазначеного збору.
П. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
визначено, що платниками збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні
особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових
автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів,
які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування платники збору сплачують до
Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством
України. Такий порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів
України від 03.11.1998 року №1740 ( 1740-98-п ) (1740-98-п)
, у відповідності
до п. 12 якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування з операцій по відчуженню автомобілів є підприємства,
які набувають право власності на легкові автомобілі, у тому числі
шляхом купівлі. Згідно з п. 13 зазначеного порядку ( 1740-98-п ) (1740-98-п)
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій,
визначених пунктом 12 цього порядку, сплачується у розмірі трьох
відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до
договорів купівлі-продажу та інших документів, що підтверджують цю
вартість.
Відповідно до ст.6 Указу Президента "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, яким запроваджена спрощена система
оподаткування, суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний
податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування. Ці пільги поширюються тільки на операції, що
стосуються безпосередньо сфери діяльності суб'єкта малого
підприємництва.
Судом встановлено, що купівля-продаж автомобілів не є
безпосередньою сферою підприємницької діяльності позивача.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний
господарський суд, прийшов до правильного висновку про те, що
позивач має зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування з операцій по відчуженню автомобілів, та
обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин прийняті у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "XXX" Товариства з
обмеженою відповідальністю "YYY" залишити без задоволення, а
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
18.11.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук